
ІСТОРИКО-ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ОПИС ДОКУМЕНТІВ З ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА «ҐРУНТИ» ТЕРИТОРІЇ «ЗАДНІПРСЬКИХ МІСЦЬ» ХVІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІІ СТ.
Author(s) -
Андрій Бутко
Publication year - 2020
Publication title -
socìum, dokument, komunìkacìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2524-1060
pISSN - 2518-7600
DOI - 10.31470/2518-7600-2019-8-76-98
Subject(s) - physics
У статті розглянутоісторико-джерелознавчий аспект дослідження документів зі прав власності на природні угіддя та господарські об’єкти «Задніпрських місць» Гетьманщини, як складової частини джерел з історії заселення та господарського освоєння цієї території протягом ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.
Визначено, що з початку 40-х рр. ХVІІІ ст. генеральна старшина Гетьманщини та полкова старшина Миргородського і Полтавського полків за схваленням російського імперського уряду на задніпровській території посилюють та поширюють політику колонізації в її глиб, від річок Дніпра і Тясмину, в напрямку річок Синюхи і Бугу. Та визначним чинником заселення та господарського освоєння території «Задніпрських місць», була так звана «народна колонізація», так як переважна більшість документів із прав власності належить рядовим козакам, але під постійним контролем з боку козацької полкової та сотенної старшини Гетьманщини.
У результаті узагальнення існуючих у документах з прав власності відомостей підтверджено той факт, що попервах «ґрунти» (в це широке поняття в період ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. входили земельні, водні, лісові природні угіддя) відходили до посадових осіб, козацької старшини, козаків та поселян на правах займанщини, або надавалися за службу, а пізніше вже почали і продаватися, передаватися в спадок, даруватися. Всі ці операції потрібно було юридично закріпити, тобто отримати письмове підтвердження від міських, сотенних, полкових, генерального урядів. Таким чином, на руках у власників з’являються посвідчувальні документи про право власності на «ґрунти» – урядові кріпості, купчі, універсали, духовні та дарчі записи та ін.
Дослідження документів із прав власності на задніпровські «ґрунти» Миргородського і Полтавського полків, дають нам можливість скласти певне уявлення про право власності – володіння, користування та розпоряджання природніми угіддями та господарськими об’єктами, юридичний процес при переході права власності на них протягом ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Документи містять багатий фактичний історичний, юридичний, економічний, філологічний, топонімічний, іменний та генеологічний матеріали.