СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРЕВЕНЦІЇ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ

Проаналізовано види і форми прояву девіантної поведінки, визначено роль дозвілля у її попередженні; виокремлено основні чинники, які обумовлюють девіацію зростаючої особистості; виділено основні напрямки профілактики девіантних форм поведінки. Застосовано як методологію дослідження теоретичні методи (аналіз соціально-психологічної, педагогічної, культурологічної літератури; систематизація наукової інформації) та принципи (активності, детермінізму, системного підходу). Виділено та проаналізовано чинники, що зумовлюють девіантну поведінку дітей і підлітків, охарактеризовано наслідки їхнього впливу на зростаючу особистість та обґрунтовано систему комплексної профілактики девіації. Уточнено та поглиблено уявлення про соціальні чинники виникнення девіантної поведінки; розроблено систему профілактичної роботи щодо попередження видів і форм прояву девіації, зокрема медіа-адикції як сучасної та найбільш розповсюдженої її форми; обґрунтовано доцільність реалізації профілактичних заходів у сфері дозвілля зростаючої особистості. Зроблено висновок, що профілактика девіацій дітей та підлітків є найбільш ефективною саме у сфері дозвілля. Превенція девіантної поведінки на даних вікових етапах має бути комплексною і охоплювати роботу з колом однолітків, сім’єю, освітнім та культурно-дозвіллєвим середовищем зростаючої особистості. Відповідно, дозвіллєва діяльність дітей та підлітків має бути спрямована на зменшення негативного впливу на них засобів масової інформації, обмеження неконтрольованого часу і неорганізованого дозвілля, на забезпечення доступності до закладів культури; сприяти самореалізації, розвитку особистісних якостей та властивостей.