ПОКАЗНИКИ 12-МІСЯЧНОЇ ЛЕТАЛЬНОСТІ У ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМОМ ПРОКСИМАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ

Вступ. Переломи проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК) є важливою медико-соціальною проблемою з вагомим фінансовим тягарем, проте дані щодо показників летальності та виживаності хворих після перелому відрізняються у різних країнах, а в Україні обмежені. Мета – вивчити показники 12-міс. летальності та виживаності у хворих старших вікових груп після перелому ПВСК. Матеріали й методи. У ретроспективному дослідженні проаналізовано вищезазначені показники у 350 осіб віком 50 років і старше з переломом ПВСК за 12 міс. Аналіз проводили в загальній групі, залежно від віку й статі, локалізації перелому й тактики лікування. Показники летальності розраховували згідно до стандартної формули. Показники виживаності оцінювали з використанням аналізу Kaplan-Meier та Cox's F-тесту. Результати. Показники 6-міс. летальності у хворих після перелому ПВСК складають 10,0 %, 12-міс. летальності – 12,9 %. Показники виживаності у хворих з переломом даної локалізації вищі при своєчасній госпіталізації та проведенні оперативного втручання й не відрізняються залежно від виду перелому. Показники летальності через 6-міс. після перелому ПВСК не відрізняються залежно від статі на тлі дещо вищих показників летальності через 12-міс. після перелому ПВСК у чоловіків (14,4 %) порівняно з відповідними показниками в жінок (12,1 %). Усе вищезазначене підтверджує необхідність своєчасної тактики оперативного лікування хворих з ППВСК для збереження їх життя та здоров’я.