
ОБЃРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНУ У КІШОК ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОВАРІОГІСТЕРОЕКТОМІЇ
Author(s) -
О. Є. Омельяненко,
С. М. Кулинич
Publication year - 2020
Publication title -
vìsnik poltavsʹkoï deržavnoï agrarnoï akademìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-3362
pISSN - 2415-3354
DOI - 10.31210/visnyk2020.04.31
Subject(s) - chemistry
Оваріогістероектомія – нині досить поширене оперативне втручання. Ця операція проводитьсяпри виявленні патологій (піометра, кістозні новоутворення) для усунення статевого потягу у тва-рин. Допоки дискусії щодо гуманності й необхідності такої процедури тривають, необхідно гаран-тувати безпечне та якісне проведення оперативних втручань у межах клініки. Головною метою вроботі анестезіолога залишається вибір анестезії та премедикації. Дослідження проводили на базіветеринарної клініки «На Робочій» у м. Дніпрі протягом 2019–2020 років. Метою дослідження буловизначення аналгетичного, седативного ефектів і дослідження ефекту на гематологічні показникикрові (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, гематокрит, тромбоцити) агоністів α2–адренорецепторів, зокрема дексмедетомідину і седазину. При дослідженні було сформовано 2 групикішок по 10 тварин у кожній. У дослідній групі використовували схему Дексмедетомідин + Бутор-фанол + Пропофол, у контрольній групі – Седазин + Буторфанол + Пропофол. Виявилося, що у дос-лідній групі початок анестезії був швидшим, ніж у контрольній на 47,6 %. По тривалості анестезіїрізниця в часі було неістотною – 2,4 %. Водночас період пробудження після оперативного втручанняв контрольній групі був на 87,8 % довшим, ніж у дослідній. Якщо звернути увагу на вплив щодо сис-тем організму, то в обох групах після введення препарату спостерігалося зниження артеріальноготиску, яке потім поступово вирівнювалося до фізіологічних норм. При визначенні аналгетичногоефекту досліджували А/Т(середній), ЧСС, скорочення м’язів черевної стінки в 4 періоди оперативно-го втручання (перед початком операції, під час розтину білої лінії, під час найбільш травматичнихманіпуляцій, стадія відновлення після анестезії). Виявили, що в дослідній групі показники ЧСС (в усіхперіодах дослідження) в середньому становили 133,9 уд./хв., А/Т – 114,6 мм.рт.ст, а скороченням’язів черевної стінки були ледь помітні лише в період більш травматичних маніпуляцій, тоді як по-казники контрольної групи становили: ЧСС – в середньому 166,9 уд./хв., А/Т – 142,5 мм. рт. ст., аскорочення м’язів черевної стінки були значно помітні в період травматичних маніпуляцій. Якщобільш детально оцінювати по кожному з періодів оперативного втручання, то показники ЧСС у ко-нтрольної групи у I період становили на 16,8 %, у II – 18,7 %, у III – 24,4 % і IV – 19,3 % вище, ніж удослідної групи. Водночас показники А/Т – 11,8 %, 26,3 %, 28,7 %, 8,8 % відповідно є вищими, ніж удослідної групи. При дослідженні морфологічних (клінічних) показників крові, виявили, що зниженняпоказників після введення основного препарату спостерігалося і в дослідній і в контрольній групі: збоку еритроцитів зниження було малопомітно – близько 4 % (у бік контрольної групи), з боку лейко-цитів – на 8,2 % (у бік контрольної групи), гемоглобіну – на 2,3 % (у бік дослідної групи), гематокри-ту – на 13,1 % (у бік контрольної групи), тромбоцитів – на 26,2 % (у бік дослідної групи). Тому прианалізі всіх отриманих даних, ми можемо зробити висновок, що використання схеми Дексмедетомі-дин + Буторфанол + Пропофол є більш ефективним з боку входження в анестезію, отримання кра-щого аналгетичного ефекту, але виявилося, що препарати Дексмедетомідину та Седазину доситьсильно можуть впливати на морфологічні показники крові.