z-logo
open-access-imgOpen Access
ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ
Author(s) -
О. В. Бараболя,
М. Ю. Найдьон,
Serhii Konko,
С. Г. Коровніченко
Publication year - 2020
Publication title -
вісник полтавської державної аграрної академії
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-3362
pISSN - 2415-3354
DOI - 10.31210/visnyk2020.04.04
Subject(s) - chemistry
У статті обґрунтовано актуальність поєднання в системі удобрення сої фосфорно-калійних та азотних добрив для реалізації її генетичного потенціалу. Метою дослідження є встановити оптима-льно обґрунтовані дози застосування азотних добрив. Дослідження з вивчення ефективності різних доз азотних добрив під час вирощування сої проводили в тимчасовому досліді з триразовим рендомізова-ним розміщенням варіантів. Використовувалися такі форми мінеральних добрив: аміачна селітра, суперфосфат гранульований і калій хлористий. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні – навесні під передпосівну культивацію. Закладання польових дослідів, відбір рослинних і ґрунтових зразків, спостереження та дослідження проводили згідно з рекоменда-ціями і методичними вказівками останніх років. Результати досліджень показали, що застосування азотних добрив є головним чинником, що впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктив-ності сої та дає змогу зменшити витрати вологи на формування одиниці врожаю. Внесення азотних добрив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дозволяє зменшити на 34–39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Внесення азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60) збільшує вміст нітратного і амонійного азоту в шарах ґрунту 0–20 і 20–40 см у межах від 1,1 до 4,7 % відповідно. Мінеральні добрива досить позитивно вплинули на біометричні показники рослин сої. Найкращими виявилися варіанти, де азотні добрива застосовувалися на фоні фосфорно-калійних. Спостерігається тенденція до покращення відповідних показників за умови збі-льшення дози азотних добрив. Найвища врожайність насіння сої, в середньому за роки проведення досліджень 25,5 ц/га, формується на варіанті із внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,6 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казники якості насіння сої. Максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено на варіанті із вне-сенням по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найвищий вміст жиру (22,0 %) у зерні сої встановлено у ва-ріанті без внесення добрив. Покращення умов мінерального живлення шляхом внесення азотних доб-рив сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here
Accelerating Research

Address

John Eccles House
Robert Robinson Avenue,
Oxford Science Park, Oxford
OX4 4GP, United Kingdom