НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ ВОРСКЛИ)

У статті проведено дослідження процесу евтрофікації водних екосистем. Визначено, що нині усвіті активно здійснюється розробка теоретичних основ і пошук практичних заходів з боротьби змасовим розвитком ціанобактерій у поверхневих водоймах. Водночас питання використання бакте-рій для очищення поверхневих водних об’єктів є на сьогодні недостатьо вивченими, постає потребав дослідженні евтрофікаційних процесів водних об’єктів при використанні різних методів біологіч-ного очищення. Зважаючи на це, метою роботи стало дослідження хімічних та біологічних методіввідновлення водних об’єктів через зменшення в них кількості ціанобактерій, на основі чого наданінаукові рекомендації щодо боротьби із «цвітінням» поверхневих водоймищ. Методика дослідженнявключала проведення аналітичних, натурних та лабораторних досліджень, розрахункову частину.Для дослідження процесу евтрофікації води в річці Ворскла було взято проби на глибині 0,2‒0,5 м відповерхні водойми (в різних районах м. Полтави та на околицях міста). На першому етапі дослі-дження вивчали хімічні методи боротьби із «цвітінням води». Найкращий результат спостерігалипри застосуванні перманганату калію (0,2*106 кл/л), молібденової рідини (0,3*106), магнезіальної су-міші (0,4*106), хлору (0,5*106) та хелату заліза (0,6*106). На другому етапі дослідження проводилививчення пробіотиків для боротьби із «цвітінням води» на наявність токсичної дії до ціанобактерій.З’ясовано, що використання біологічних методів очищення водних об’єктів від ціанобактерій є більшефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01, який ефективно знищує ціанобактерії до 94 %. Такий результат отримано при за-стосуванні перманганату калію (0,2*106), але негативним наслідком цього є те, що використанняхімічних методів загалом створює вторинне забруднення водоймищ. Також визначено ефективністьінших хімічних методів боротьби із «цвітінням води»: молібденової рідини (ефективність – 91 %),магнезіальної суміші (88 %), хлору (85 %) та хелату заліза (82 %). Дещо гірші результати дало за-стосування нітрату срібла (70 %) та хлориду барію (41 %). Найбільша кількість синьо-зелених водо-ростей залишилася при дії на останні сульфату алюмінію спільно з мідним купоросом (26 %). Прове-дені дослідження є основою розробки комплексних систем очистки водних екосистем екологічно без-печними методами від ціанобактерій, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територійта сталого розвитку суспільства.