ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАБОРАТОРНОГО РОЗВЕДЕННЯ ТЕЛЕНОМУСА (TELENOMUS VERTICILATUS KIEFFER, 1917), ПАРАЗИТА СОСНОВОГО ШОВКОПРЯДА (DENDROLIMUS PINI L.)

Через погіршення кліматичних умов, пониження ґрунтових вод у лісових масивах спостерігаєтьсямасове ослаблення деревних порід, особливо насаджень сосни звичайної. Щорічні теплі зими, тепла,сонячна та суха погода навесні сприяють розвитку та поширенню хвоєгризучих фітофагів. Одним ізнайнебезпечніших є сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.). Дослідження свідчать, що сосновимнасадженням Полісся часто завдає шкоди сосновий шовкопряд, гусениці якого спричиняють дефолі-ацію хвої, що стає причиною різноманітних фізіологічних аномалій, а саме: відставання в рості тарозвитку дерев, а інколи і їхнє всихання. На основі експертного аналізу літературних джерел та вла-сних досліджень у статті наведені визначальні біологічні та екологічні особливості, які стосуютьсяпоширення та розвитку теленомуса. Встановлено, що самиці теленомуса паразитують на яйцяхсоснового шовкопряда в середній та верхній частині крони, а також на узліссі та всередині кварта-лів. Згідно з аналізом першоджерел показана перспективність захисту соснових насаджень від сос-нового шовкопряда біологічним методом. Одними з найбільш поширених паразитів яєць сосновогошовкопряда є теленомус та трихограма. Рівень зараження яєць природними популяціями становиввід 7,8 до 22,4 %. Ці показники свідчать про цілковиту доцільність прийому лабораторного розве-дення лабораторних культур трихограми та теленомуса з подальшим розселенням в соснові наса-дження. Дослідження проводили впродовж 2016–2019 рр. в соснових насадженнях Полісся та в ла-бораторних умовах. Складова частина експериментів – моніторингові дослідження, візуальний, ін-струментальний та фізіологічний моніторинг популяцій соснового шовкопряда, прийоми розведенняй розселення на дерева лабораторних культур трихограми та теленомуса. Обґрунтовано строки,норми та кратності розселення паразитів. Під час проведення досліджень використовували загаль-ноприйняті в галузях ентомології, паразитології та біотехнології методи. Наведені результати сві-дчать про доволі значну регулювальну роль природних ентомофагів у динаміці чисельності сосновогошовкопряда та про перспективність штучного розселення самиць лабораторних культур трихогра-ми та теленомуса в соснові насадження. Вперше запропонована технологія масового лабораторногорозведення теленомуса Telenomus verticillatus Kieffer. для потреб біологічного захисту соснових на-саджень від соснового шовкопряда.