НАЙБІЛЬШ ВАГОМІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ

Створення конкурентоспроможної галузі молочного скотарства не лише в Україні, але й світі, ґрунтується на засадах підвищення генетичного потенціалу худоби різними методами. При цьому найбільш об’єктивною й економічно обґрунтованою ознакою продуктивності великої рогатої худоби молочних порід вважається молочна продуктивність корів, зважаючи на ті чинники, які найбільш суттєво впливають на формування і реалізацію молочної продуктивності худоби, що може стати основою  для  створення високопродуктивного  стада  та  конкурентоздатної  породи.  Метою  дослі-джень було з’ясувати вплив природно-екологічних умов, лінійної належності, умовної кровності за спадковістю голштинської породи та походження за батьком на прояв молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи. Експериментальні дослідження проведені на худобі різних  ліній  та  походження  за  батьком у  племінних  та  промислових  господарствах  Полтавщини. Ефективність вбирного схрещування визначали за продуктивністю корів різних генотипових груп. Встановлено,  що  природно-екологічні  умови  Полтавської  області  забезпечили  не  однаковий  прояв реалізаційного потенціалу надою корів першої лактації як різних генеалогічних формувань, так одних і тих само. Найкраще до умов довкілля цього регіону, з огляду на середні показники молочної продук-тивності, пристосовані дочірні нащадки ліній Елевейшна 1491007, Маршала 2290977 і Чіфа 1427381. Визнано, що сучасна промислова технологія виробництва молока сприяє створенню консолідованого за молочною продуктивністю стада, незалежно від лінійної належності худоби. Але й за таких умов продуктивність худоби можна поліпшити через добір, підтвердженням чого слугують коефіцієнти мінливості ознаки (Сv = 15,8 ... 23,9 %). З’ясовано, що висококровні (87,5 % і більше) за голштинсь-кою породою корови української чорно-рябої молочної породи характеризувалися значно вищою мо-лочною продуктивністю за ряд лактацій порівняно з тими, умовна кровність яких за поліпшувальною породою становила 62,5–87,4%. Одночасно з цим, вбирне схрещування не вплинуло на вміст жиру в молоці помісних корів. Визначено, що залежно від походження за батьком, надій корів першої лак-тації  змінювався  від  5847 кг  до  8697 кг  за  найвищого  показника  в  дочок  бугаїв  Х. Віндбрейкер 132449988 та Дж. А. Пінг 61089329.