
ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КЛОЗАФЕНУ Й КЛОЗІВЕРОНУ ЗА ДИКРОЦЕЛІОЗНО-СТРОНГІЛЯТОЗНОЇ ІНВАЗІЇ КОРІВ
Author(s) -
О. В. Кручиненко,
С. М. Михайлютенко,
О. С. Клименко
Publication year - 2019
Publication title -
vìsnik poltavsʹkoï deržavnoï agrarnoï akademìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-3362
pISSN - 2415-3354
DOI - 10.31210/visnyk2019.03.33
Subject(s) - biology , veterinary medicine , medicine
Дикроцеліоз і шлунково-кишкові стронгілятози належать до найпоширеніших гельмінтозів жуйних тварин в Україні та світі. Захворювання у великої рогатої худоби викликається трематодами Dicrocoelium dendriticum та нематодами ряду Strongylida. Досить часто вказані гельмінти паразиту-ють у вигляді змішаної інвазії, завдаючи значних економічних збитків господарствам. На сьогодні існує значна кількість публікацій щодо резистентності паразитів до різних груп антигельмінтиків. Найбі-льша їх кількість присвячена саме гельмінтозам шлунково-кишкового тракту. В статті наведені ре-зультати досліджень щодо визначення видового складу шлунково-кишкових стронгілят у корів ДП ДГ«Червоний землероб», а також порівняння ефективності клозафену й клозіверону за дикроцеліозно-стронгілятозної інвазії. Копроовоскопічні дослідження і визначення яєць в 1 г фекалій проводили заметодом В. Н. Трача. З метою визначення видового складу стронгілят відібрано фекалії (50 г від кож-ної тварини) і в подальшому здійснено їх культивування у термостаті за температури 27 0С упро-довж 10 діб. За результатами роботи з’ясовано, що у тварин даного господарства паразитували не-матоди ряду Strongylida: Haemonchus (Rudolphi, 1803), Bunostomum (Railliet, 1902) і Oesophagostomum(Rudolphi, 1803). Домінували гемонхуси (ЕІ=80,0 %). Для проведення досліду з метою визначення ефек-тивності препаратів, в умовах ДП ДГ «Червоний землероб», було сформовано 2 дослідні й 1 контроль-на групи корів віком 3–8 років, яким задавали однократно лікарські засоби клозафен і клозіверон. Фека-лії відбирали до застосування препаратів, на 30-ту й 60-ту доби після дегельмінтизації. До проведенняексперименту всі корови виділяли яйця дикроцелій та шлунково-кишкових стронгілят (ЕІ=100 %). Зарезультатами досліджень встановлено, що на 30 добу досліду терапевтична ефективність клозафенуй клозіверону за шлунково-кишкових стронгілятозів склала 100 %, в той час як за дикроцеліозу, відпо-відно, 85,0 % і 90,0 %. ІЕ препаратів становить 82,8 % і 87,6 %.