КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ У СОБАКИ

Проведено визначення та аналіз клінічних, функціональних та структурних показників свійськогособаки породи мопс за аліментарного ожиріння. Згідно з сучасними дослідженнями медичних і вете-ринарних науковців та практиків первинне ожиріння (аліментарне) зазвичай є наслідком надмірногоспоживання легкозасвоюваних продуктів (кормів) на тлі малорухливості. Для встановлення фактуожиріння рекомендовано застосовувати морфометричні розрахунки та бальну оцінку вгодованості.Для визначення функціональних змін внутрішніх органів та встановлення можливих ризиків необ-хідно проводити біохімічні та ультрасонографічні дослідження. Нами досліджений та описанийклінічний випадок аліментароного ожиріння у свійського собаки породи мопс віком сім років, вагою14,4 кг, що є надмірною для зазначеної породи. Відсоток жирової тканини в організмі складав26,0 %. Виявлено основний етіологічний чинник ‒ постійна наявність корму в годівниці, що сприяєнеконтрольованому та надмірному його споживанню твариною. Основними клінічними проявамиаліментарного ожиріння у свійського собаки є: надмірна маса тіла, сонливість та легка втомлюваність, задишка та кульгавість. У дослідної тварини на тлі надмірної годівлі виявлено, що в патологічний процес залучається гепатобіліарна система (зростання в сироватці крові активності аміно-трансфераз порівняно із фізіологічною нормою для цього виду тварин) та уражаються суглоби.Якщо не вплинути на етіологічний чинник, у подальшому у тварини може розвинутися метаболічнадисфункція. Отримані результати досліджень доцільно використовувати для практикуючих лікарівветеринарної медицини, також у просвітницькій діяльності – для популяризації раціональної та до-зованої годівлі тварин.