Порівняльний аналіз результатів лікування хворих з кардіоміопатією, що перебувають у листі очікування трансплантації серця залежно від етіології захворювання та обраного методу лікування

У роботі проаналізовано результати 1-річного проспективного спостереження 166 хворих з різними формами кардіоміопатій, що перебувають у листі очікування трансплантації серця залежно від етіології захворювання та проведеного методу лікування. При проведенні хірургічної корекції скоротливої функції серця у хворих з ішемічною кардіоміопатією (ІКМП) шанси на виживання впродовж 1-го року підвищувались у 1,636 та у 1,667 раза за умови доповнення консервативного лікування хірургічним (коронарне шунтування (КШ) та стентування коронарних артерій), у 6 разів при доповненні консервативного лікування трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові (ТСКПК). Було встановлено ефективність комплексної терапії ІКМП із додаванням стовбурових клітин, доведено зниження серцево-судинної та загальної смертності на 10 %, проти групи, де застосовувалась консервативна терапія, зниження смертності на 18,9 % порівняно з КШ, на 18,6 % – порівняно зі стентуванням. Доведено, що 1-річна летальність серед пацієнтів з дилатаційною кардіоміопатією знижується на 15 % при доповненні консервативного лікування ТСКПК. Натомість результати лівошлуночкової вентрикулопластики за Батистою за показником 1-річної летальності були незадовільними.