Хірургічна корекція мітральної недостатності ішемічного генезу в поєднанні з пластикою лівого шлуночка серця

Хронічна ішемічна мітральна регургітація є частим і тяжким ускладненням після інфаркту міокарда. Його патофізіологічні механізми пояснюють ремоделювання лівого шлуночка, індукують зміщення папілярних м’язів і змінюють кут нахилу стулок клапана. Наявність ішемічної мітральної недостатності незалежно пов’язана зі смертністю і захворюваністю після інфаркту міокарда. У Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМНУ за останні роки було прооперовано 42 пацієнти, яким виконано поєднані втручання на мітральному клапані та лівому шлуночку серця. Лінійна пластика лівого шлуночка була виконана у 29 (69 %) випадках, ще 13 (31 %) хворим проведено пластику лівого шлуночка з плікацією міжшлуночкової перегородки. Найчастішим ускладненням у післяопераційний період була гостра серцево-судинна недостатність, яка виникла у 25 (59,5 %) випадках. Після пластичної корекції мітральної вади вона розвинулася у 6 (42,9 %) випадках, а при протезуванні клапана – у 19 (67,8 %) хворих (p > 0,05). Другим ускладненням за частотою виникнення була дихальна недостатність ІІ–ІІІ ступеня. Серед цієї когорти пацієнтів дихальна недостатність у післяопераційний період мала місце у 5 (11,9 %) хворих. Післяопераційна летальність після поєднаної резекції аневризми лівого шлуночка та корекції ішемічної мітральної недостатності становила 9,5 % (4). Різниця летальності після пластики мітрального клапана (14,3 %) та протезування клапана (7,1 %) виявилась статистично недостовірною (p > 0,05). Формування аневризми лівого шлуночка серця в поєднанні з ішемічною мітральною недостатністю обумовлюють значну тяжкість стану хворих. Прогностична летальність (EuroSCORE) у цієї категорії пацієнтів досягла 33,5 ± 5,4 %. Основним фактором, що впливав на рівень післяопераційної летальності є ступінь серцевої недостатності.