Open AccessРеканалізація коронарних артерій у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда
Author(s) -
E. V. Aksonov,
В. Б. Головенко,
B. M. Gumenyuk,
A. E. Gaponenko
Publication year - 2019
Publication title -
ukraïnsʹkij žurnal sercevo-sudinnoï hìrurgìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-5971
pISSN - 2664-5963
DOI - 10.30702/ujcvs/19.35/01(007-011
Subject(s) - chemistry
Робота присвячена вивченню ранніх і відстрочених післяопераційних ангіографічних результатів у хворих із гострим інфарктом міокарда. В обстеження ввійшло 626 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда без елевації сегмента ST, яким на базі рентген-ангіографічного відділення НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України проводилися лікувальні інтервенційні процедури з приводу даної патології. Середній вік пацієнтів становив 66,96±1,81 року, середня вага – 86,5±1,44 кг. Площа ураження міокарда лівого шлуночка при підрахунку QRS-індексу становила у середньому 20,4±1,2%. У 438 хворих (69,97%) при госпіталізації був II ФК серцевої недостатності за T. Killip. У 332 обстежених у ранні терміни гострого інфаркту міокарда було прoведено первинну черезшкірну транслюмінальну балонну ангіопластику, а 294 пацієнтам викoнанo стентування інфаркт-пов’язаної коронарної артерії з oднoмoментнoю імплантацією стентів. У результаті виконаних досліджень було визначено, що первинне стентування виявилося найбільш ефективною методикою реканалізації порівняно з екстреним або відстроченим стентуванням інфарктпов’язаної артерії, що виражалося в більш значущому зменшенні площі первинного гострого інфаркту міокарда порівняно з екстреним стентуванням і відстроченим втручанням. У групі пацієнтів, у яких проводилося стентування інфаркт-пов’язаної артерії, отриманий кореляційний взаємозв’язок між розвитком залишкового стенозу коронарної артерії більше 30% і вихідною фракцією викиду лівого шлуночка, вихідним кровотоком по інфаркт-пов’язаній артерії і співвідношенням між діаметром коронарної артерії і діаметром стента, що імплантується. При статистично однаковій кількості випадків клінічного успіху госпітальна летальність була вищою при стентуванні інфаркт-пов’язаної артерії на 3% порівняно з черезшкірною транслюмінальною балонною ангіопластикоюу. Однак відстрочені результати тримісячного спостереження показали переваги стентування перед черезшкірною транслюмінальною балонною ангіопластикою – меншу частоту розвитку повторного інфаркту міокарда (на 11,3%) і менші показники відстроченої тримісячної летальності (на 6,7%).