Хірургічна аортальна вальвулопластика після балонної вальвулопластики у новонароджених і немовлят

Ведення пацієнтів із критичним аортальним стенозом є комплексною та важкою проблемою кардіохірургії, що постійно дискутується. Критичний аортальний стеноз у немовлят і новонароджених становить складну патологію, яка потребує невідкладних втручань. Мета роботи – проаналізувати результати хірургічного лікування пацієнтів першого року життя з ізольова-ним аортальним стенозом після попередньої балонної вальвулопластики. Матеріали та методи.За період з 2009 року по 2015 рік було відібрано 11 немовлят з аортальним стенозом, яким була виконана аортальна вальвулопластика після балонної вальвулопластики. На час балонної валь-вулопластики середній вік пацієнтів склав 18,5±19,4 діб (від 0 до 62 діб), середня маса тіла – 3,6±1,1 кг (від 2,3 до 6,3 кг). На час хірургічної вальвулопластики середній вік пацієнтів становив 134±91,5 діб (від 33 до 351 доби). Середня вага складала 6,8±2 кг (від 3,4 до 9,9 кг). Результати та обговорення. Протягом року після балонної вальвулопластики градієнт тиску на аортально-му клапані виріс до вихідного рівня. Після хірургічної корекції відзначалися добрі безпосередні та серед-ньовіддалені результати відносно градієнта на аортальному клапані. У середньовіддаленому періоді в усіх пацієнтів визначалася недостатність на аортальному клапані. Безпосередньої та віддаленої летальності в досліджуваній групі пацієнтів після хірургічної корекції не було. Висновки. Аналіз безпосередніх і середньовіддалених результатів хірургічної аортальної вальвулопластики після балонної вальвулопластики у немовлят показав суттєве прогресування аортальної недостатності в середньовіддаленому періоді та високий відсоток реоперацій. Свобода від повторної хірургічної операції склала 72,7% протягом 4 років спостереження.