Вибір оптимальних варіантів хірургічного лікування відкритої артеріальної протоки Панічкін Ю. В., Дітківський І. О., Бешляга Е. В., Гаврілишин А. Ю., Коноплева Ю. Л. ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)

Метою даної роботи є порівняння хірургічних та ендоваскулярних методів лікування відкритої артеріальної протоки (ВАП) з метою визначення оптимального методу корекції. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1113 пацієнтів, яким на базі ДУ НІССХ імені М. М. Амосова НАМН у період з 2008 по 2017 р. виконане хірургічне або транскатетерне усунення вади. Хірургічне втручання було проведено у 452 (40,6%) пацієнтів, транскатетерна корекція виконана у 661 (59,4%). Вибір методу лікування залежав від віку і ваги пацієнта, форми ВАП та наявності супутніх ускладнень. Результати та обговорення. Залежно від методу корекції виявлено оптимальні варіанти хірургічного лікування ВАП. Значущої різниці в ефективності між хірургічною та транскатетерною методикою не виявлено, однак за кількістю периопераційних ускладнень було доведено менший ризик транскатетерної методики (1,2% проти 10,5%) та зменшення часу перебування у стаціонарі (7–10 діб при хірургічній корекції, до 3–4 діб при ендоваскулярній методиці). Крім того, задовільний результат операції також спостерігався значно рідше при корекції вади оклюдерами, ніж при його хірургічному видаленні (2,1% проти 8,6%). Висновки. Транскатетерна методика лікування ВАП є більш безпечною порівняно з хірургічною, має менше ускладнень і краще переноситься пацієнтами. Однак незважаючи на явні переваги ендоваскулярного методу, у зв’язку з великою вартістю приладів для оклюзії ВАП зусилля більшості дослідників спрямовані на подальший пошук шляхів вдосконалення та здешевлення пристроїв для транскатетерного лікування вади.