Вплив пренатального діагнозу судинного кільця на перинатальне ведення та лікувальну тактику

Мета роботи – на основі проведеного аналізу ефективності пренатальної діагностики судинних кілець (СК) та оцінки клінічного стану пацієнтів створити алгоритм перинатальної тактики. Матеріали та методи. З 2004 по 2017 рр. було проведено 7740 первинних ехокардіографій (ЕхоКГ) плода. З 2016 року при діагностиці СК проведено 21 магнітно-резонансну томографію (МРТ) плода. Результати та обговорення. У 70 (0,9%) випадках було діагностовано СК. У двох дітей спостерігалися симптоми стиснення трахеї та стравоходу відразу після народження, в інших – наростали поступово із 3-го місяця життя. Всього симптоми відмічались у 13 дітей. Було проведено аналіз і розроблено алгоритм ведення пацієнтів із пренатально діагностованим СК. Відсутність стиснення трахеї на МРТ плода дозволяє планувати пологи в пологовому будинку за місцем проживання та, при відсутності симптомів, консультувати дитину в Центрі в 1 місяць життя з плановим хірургічним лікуванням при стисненні трахеї на комп’ютерній томографії (КТ) більше 30%. З появою симптомів обов’язковою є невідкладна консультація в Центрі. При наявності стиснення трахеї на МРТ плода – пологи поблизу кардіохірургічного центру та, з появою симптомів, невідкладна КТ і хірургічне лікування. Якщо СК не ізольоване, його усунення проводиться під час хірургічного лікування іншої вродженої вади серця (ВВС). Висновки. При впровадженні у практику створеного алгоритму можна очікувати підвищення рівня надання допомоги дітям із СК.