
Повна артеріальна реваскуляризація міокарда (досвід одного центру)
Author(s) -
О. Ю. Пукас,
S. V. Varbanets,
О. М. Довгань
Publication year - 2018
Publication title -
ukraïnsʹkij žurnal sercevo-sudinnoï hìrurgìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-5971
pISSN - 2664-5963
DOI - 10.30702/ujcvs/18.31/06(031-035
Subject(s) - chemistry
Золотим стандартом хірургічного лікування ішемічної хвороби серця вважається аортокоронарне шунтування (АКШ) з використанням лівої внутрішньогрудної артерії (ЛВГА) та великої підшкірної вени нижніх кінцівок (ВПВ).
Мета роботи – висвітлення власного досвіду застосування повної артеріальної реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ізольованими багатосудинними ураженнями коронарних артерій, а також при поєднанні їх із супутньою патологією клапанів серця.
Матеріали та методи. Із січня 2011 року по грудень 2017 року в ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» був прооперований 91 пацієнт: усім пацієнтам в якості лікування ІХС виконана повна артеріальна реваскуляризація коронарних артерій. У всіх досліджуваних пацієнтів виявлено двосудинні і більше ураження коронарних артерій.
Результати. Виходячи з нашого досвіду, слід зазначити, що операція з використанням двох і більше артеріальних кондуїтів є безпечною, не потребує багато часу і може виконуватись у більшості пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Згідно з нашими даними, категоричних протипоказань до виконання повної артеріальної реваскуаляризації міокарда немає. Необхідні подальші дослідження з перевірки прохідності шунтів через п’ять, десять і більше років.
Висновки. Деяким пацієнтам із традиційно установленими протипоказаннями до ТАР, такими як виражене ожиріння (ІМТ>35), хронічні обструктивні захворювання легень, інсулін-залежний цукровий діабет, може бути рекомендований оптимальний вид реваскуляризації міокарда після ретельного обстеження.