Середньострокові результати оперативного втручання на брахіоцефальних та вінцевих артеріях у пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом

Атеросклероз – системний дегенеративний процес, який уражає аорту і магістральні судини мозку, серця та інших органів. Аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів з оклюзійно-стенотичним ураженням двох судинних басейнів, серця та головного мозку в середньострокові терміни спостереження в літературі представлений недостатньо. Мета роботи – провести порівняльний аналіз середньострокових результатів хірургічного лікування пацієнтів із поєднаним атеросклеротичним ураженням вінцевих та брахіоцефальних артерій. Матеріали та методи. Проведено аналіз середньострокових результатів хірургічного лікування 62 хворих із поєднаним атеросклеротичним оклюзійно-стенотичним ураженням сонних та коронарних артерій. Протокол обстеження включав загальноклінічні та спеціальні методи: ЕКГ, ехокардіографію, коронаровентрикулографію, ультразвукове дуплексне сканування сонних артерій, перфузійну комп’ютерну томографію головного мозку. Результати та їх обговорення. Результат операції та якість життя пацієнтів першої та другої групи дослідження у строки до 6 міс. з кардіологічної точки зору розцінено як добрі у 53 (94,6%) і як задовільні – у 3 (5,4%) випадках. Ознак ішемії міокарда та повторних інфарктів не спостерігалося. За неврологічним статусом результати розцінено як добрі у 49 (87,5%) випадках, як задовільні – у 6 (10,7%), незадовільні – в 1 (1,8%) – причиною став інсульт головного мозку. Статистично значущих відмінностей у результатах оперативного лікування в групах одномоментного та етапного лікування встановлено не було. Негативна динаміка клінічного стану з перебігом часу була зумовлена головним чином прогресуванням основного захворювання. Висновки. Аналіз результатів симультанного та етапного хірургічного втручання у пацієнтів з оклюзійностенотичним ураженням двох судинних басейнів засвідчив, що розроблена нами тактика вибору методу хірургічної корекції поєднаних уражень вінцевих та брахіоцефальних артерій дозволяє отримати добрі результати в середньострокові терміни спостереження. Стенокардії та повторних інфарктів через 6 міс. після оперативного втручання зареєстровано не було. Тільки в одного пацієнта другої групи, якому виконано етапне оперативне втручання на вінцевих та брахіоцефальних артеріях, відмічалося гостре нефатальне порушення мозкового кровообігу. Таким чином, вибір оптимального підходу до тактики оперативного втручання дозволяє безпечно виконати відновлення кровотоку у пацієнтів із поєднаним ураженням сонних та вінцевих артерій.