z-logo
open-access-imgOpen Access
СХІДНА ЄВРОПА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ПЕРИФЕРІЯ
Author(s) -
Volodymyr Chupyra
Publication year - 2018
Publication title -
mìžnarodnì vìdnosini, suspìlʹnì komunìkacìï ta regìonalʹnì studìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2524-2679
pISSN - 2522-1663
DOI - 10.29038/2524-2679-2018-02-12-21
Subject(s) - computer science
У статті зроблено аналіз особливостей політичного розвитку країн Східної Європи. Завдання цього дослідження – визначення особливостей цивілізаційної периферії відносно цивілізаційного центру; виявлення проявів цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії в регіоні Східної Європи; визначення особливостей політичного розвитку країн регіону з позицій цивілізаційного підходу. Дослідження спирається на можливості цивілізаційного підходу щодо аналізу суспільно-політичних процесів, зокрема певних тенденцій у внутрішній і зовнішній політиці країн, зумовлених не стільки поточною політичною кон’юнктурою, скільки належністю до певного цивілізаційної системи. Проведене дослідження дало змогу з’ясувати геопросторову структуру європейської цивілізації, її центр і периферію, до якої віднесено регіон Східної Європи. Визначено найважливішу в межах зазначеної теми особливість цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії, що проявляється як конкуренція соціальних інститутів, політичних систем і цінностей, які зумовлені цивілізаційною належністю. Виходячи з порівняльної характеристики основних етапів та тенденцій політичного розвитку України й Росії, визначено, що Україна на різних етапах виявляла свою засадничу належність до європейської цивілізації, зокрема й певною мірою – до західної, через перманентні та різноманітні зв’язки, незважаючи на те, що сформувалась у межах православної субцивілізації. Натомість Росія переважно сформувалася в умовах перетину православної та ординської субцивілізацій. Наслідком цього в Росії стали наявні ознаки цивілізаційного розриву між елітами, що час від часу намагаються переорієнтуватися на європейські цінності, та суспільством, що є носієм антизахідних настроїв. Саме ця особливість, притаманна «розірваним країнам», за термінологією С. Гантінктона, зумовлює неуспішність демократичних реформ і періодичне повернення до авторитарних режимів, агресивної зовнішньої політики й антизахідної риторики. Виходячи з цього, визначено, що нинішній акт агресії Росії проти України можна розглядати як один із виявів цивілізаційного конфлікту.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here