z-logo
open-access-imgOpen Access
Вербальний образ Лесі Українки у волинській поезії
Author(s) -
Ніна Горик,
Світлана Богдан
Publication year - 2021
Publication title -
lìngvostilìstičnì studìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2413-6530
pISSN - 2413-0923
DOI - 10.29038/2413-0923-2021-15-15-37
Subject(s) - psychology
У статті досліджено твори волинських поетів, присвячені Лесі Українці, власне ті з них, які містять не звичайну посвяту, а є віршами-присвятами й моделюють її образ, як встановлено, насамперед через різноманітні асоціативно-семантичні зв'язки з особистістю та творчістю, рідше – через проєкції на топонімікон, безпосередньо поєднаний  із нею, зокрема, це  Волинь, Колодяжне, Волошки, Чекно, Ялта (твори В. Гея, Н. Горик, Н. Гуменюк, В. Лазарука, Л. Лежанської, Й. Струцюка), а також – на подієвий вимір її життєпису – дитяче віче в замку Любарта (Н. Гуменюк), участь у роботі «Плеяди» (Й. Струцюк). Основну увагу було зосереджено на вияві образних, функційно-стилістичних та синтаксичних засобів моделювання образу Лесі Українки в поетичних присвятах (із виразною диференціацією щодо вікових параметрів: портретування Лесі-дитини, Лесі-юнки, Лесі-дорослої), зокрема встановлено й проаналізовано найбільш продуктивні з них – перифрази, з-поміж яких виокремлено ті, що належать до індивідуально увиразнених – як-от: провісниця (О. Богачук), сльозинка Тарасової долі (В. Гей), пророк, голос, надія, геній ясночолий (Н. Гуменюк), а також метафори й порівняльні звороти, які вербалізують головно її внутрішній світ і визначальні риси характеру, – мужність, стійкість, непохитність у відстоюванні національних інтересів і рідного слова. Спостережено також частотне моделювання образу Лесі Українки за допомогою асоціативних актуалізацій і смислових співвіднесеностей із героїнями її творів – здебільшого з Мавкою і Касандрою (О. Богачук, Н. Горик, Ю. Сільчук). Типовими можна вважати такох численні експлікації псевдоніма Українка як домінувального оцінного елеманта в контекстах, що розкривають її непроминальну й невичерпну роль у розбудові українського національно-мовного й духового простору. У багатьох волинських поетів вірші-присвяти утворюють окремі цикли (В. Гей, В. Лазарук , Й. Струцюк). У текстах деяких присвят наявні епіграфи-цитування з творів Лесі Українки (Р. Братунь, Н. Гуменюк, О. Криштальська).

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here