Текстові лакуни міжслов’янського художнього перекладу в аспекті міжкультурної комунікації

У статті виокремлено, класифіковано й описано текстові лакуни (культурологічні та власне мовні), що виникли в процесі міжслов’янського художнього перекладу як особливого різновиду міжкультурної комунікації. Матеріалом дослідження став роман М. Стельмаха «Чотири броди» та його переклад російською мовою. Встановлено, що лакуни етнокультурного плану найчастіше спричинені національно-специфічними реаліями, словами-символами, ономастичною лексикою, прецедентними образами українського фольклору і літератури. Власне мовні лакуни виникають при перекладі слів певних словотвірних чи граматичних класів, авторських новотворів, емоційно-оцінної лексики. Досліджено основні способи елімінування лакун, водночас наголошено на некомпенсованих лакунах у російському перекладі.