Потенціал використання понять «спосіб життя» та «стиль життя» для соціологічного аналізу практик щодо індивідуального здоров’я

У статті розглянуто теоретичні основи досліджень феноменів «спосіб життя» та «стиль життя». Здійснено ретроспективний аналіз підходів до їх трактування. Показано, що основними маркерами способу життя є види життєдіяльності й способи їх реалізації, що нормуються соціально-політичними, культурними або соціально-економічними конструкціями в суспільстві. Продемонстровано, що спосіб життя відбиває соціально типові практики. Стиль життя є більш індивідуалізованим феноменом, який має особливі прояви в повсякденному житті та вбудовується в соціальний простір кожним індивідом або групою. На основі різноманітних визначень цих по­нять здійснено їх порівняння. Розглянуто можливості використання зазначених категорій для аналізу феномену індивідуального здо­ров’я. На основі врахування його особливостей зроблено висновок про превалювання застосування поняття «здоровий спосіб життя» над терміном «здоровий стиль життя». Підкреслено, що їх роз­межування може здійснюватися залежно від концепції дослідження з урахуванням континуумів «норма–варіативність», «соціальне–індивідуальне».