Open AccessРеабілітація при Covid-19: обґрунтування ефективних складових частин комплексного реабілітаційного втручання
Author(s) -
V M Ponomarenko,
Кostyantyn Mylytsya,
T. М. Amelina
Publication year - 2021
Publication title -
fìzične vihovannâ, sport ì kulʹtura zdorovʼâ u sučasnomu suspìlʹstvì/fìzične vihovannâ, sport ì kulʹtura zdorov'â u sučasnomu suspìlʹstvì
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2410-2156
pISSN - 2220-7481
DOI - 10.29038/2220-7481-2021-03-76-82
Subject(s) - covid-19 , virology , betacoronavirus , medicine , outbreak , infectious disease (medical specialty) , disease
Актуальність теми дослідження. У дослідженні акцентовано увагу на необхідності та важливості реабілітаційних утручань у пацієнтів, котрі мали коронавірусну хворобу (COVID-19) різного ступеня важкості. Наведено переконливі докази як на основі власних досліджень, так і з урахуванням даних сучасної медичної науки щодо ефективного впливу різних засобів відновного лікування на перебіг COVID-19. Відомо, що метою комплексної реабілітації пацієнтів із COVID-19 є покращення симптомів задишки, зняття тривоги, зменшення ускладнень, мінімізація інвалідності, збереження функцій та покращення якості життя. Мета дослідження – установлення методичного підґрунтя та ключових аспектів комплексного використання засобів реабілітації в пацієнтів із COVID-19. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, абстрагування, синтез й узагальнення. Результати роботи. Установлено, що фізична реабілітація (ФР) є необхідною складовою частиною лікування пацієнтів, яка передбачає вплив на різні ланки патогенетичних зрушень. Доведеною ефективні- стю володіє фізична активність пацієнтів, яка призначається відповідно до функціонального стану та фізичних можливостей, є довготривалою й вимагає від пацієнта самодисципліни. Основою реабілітаційної програми є підбір суворо дозованого фізичного навантаження з переважанням активних елементів, мета яких – розширення рухового режиму пацієнта, збільшення його мобільності, адаптація до професійних і побутових навантажень, профілактика ускладнень. Проведено аналіз інших компонентів відновного лікування (фізіотерапевтичного впливу, корекції харчування, психологічної реабілітації), які в поєднанні з фізичною терапією дають змогу отримати максимально повноцінний результат. Висновки. Установлено, що реабілітаційні втручання є актуаль- ними на різних етапах перебігу хвороби. Підбір складників, дозування маніпуляції, вибір методик здійснюють- ся індивідуально, ураховуючи важкість і період хвороби, наявність супутньої патології, фізичний стан пацієнта. Ефективною є комбінація різних методів фізичного впливу, які мають взаємопотенціюючу дію.