Open Access
Пацієнтоцентричність фізичної терапії під час спортивно-реабілітаційних зборів
Author(s) -
Ольга Андрійчук,
Nataliia Ulianytska,
N. B. Hreida,
Nataliia Strubitska
Publication year - 2021
Publication title -
fìzične vihovannâ, sport ì kulʹtura zdorovʼâ u sučasnomu suspìlʹstvì/fìzične vihovannâ, sport ì kulʹtura zdorov'â u sučasnomu suspìlʹstvì
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2410-2156
pISSN - 2220-7481
DOI - 10.29038/2220-7481-2021-02-112-119
Subject(s) - medicine
Актуальність. Реалізація комплексної програми реабілітації спортсменів після травм та ушкоджень, окрім виділення мети, цілей, завдань, контролю ефективності й спостереження, повинна враховувати можливість відновлення спортивної майстерності, підвищення вмотивованості до комплексної реабілітації, переоцінку своїх можливостей і перспектив. Мета дослідження – аналіз динаміки показників якості життя за анкетою МОS SF-36 у спортсменів, які проходили двотижневий курс фізичної терапії за індивідуально реалізованим реабілітаційним планом під час спортивно-реабілітаційних зборів. Методи дослідження – аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, дворазове анонімне анкетування МОS SF-36; статистичне опрацювання даних. Результати дослідження. Аналіз отриманих даних на початку дослідження за анкетою МОS SF-36 із виділенням фізичного компонента здоров’я (PCS) та психологічного компонента здоров'я (MCS) у показнику якості життя показав значну варіабельність даних: PCS – від 25,79 до 59,76 бала; MCS – від 20,97 до 64,85 балів. При цьому між показниками простежено негативний кореляційний зв'язок помірної сили. Після двотижневої програми фізичної терапії, яка складалась з урахуванням профілю пацієнта відповідно до МКФ й була спрямована не лише на підвищення рівня функціонування та ліквідацію (компенсації, відновлення) наслідків травм й ушкоджень опорно-рухового апарату, а й на задоволення потреб і побажань спортсменів, варіабельність компонентів здоров’я, змінилась. Величина PCS коливалась у межах від 34,31 до 59,48 бала, MCS – від 21,43 до 61,77 бала. Між показниками PCS та MCS наприкінці дослідження з’явився слабкий позитивний кореляційний зв’язок. Також ми аналізували взаємозалежність між компонентами здоров’я на початку та наприкінці досліджен- ня. Виявлено за показниками PCS позитивний кореляційний зв'язок помірної сили. Водночас між показниками MCS на початку й наприкінці дослідження залежності не виявлено. Висновки. Доведений кореляційний зв'язок між показниками PCS на початку дослідження та після реалізації програми фізичної терапії є свідченням того, що врахування принципу пацієнтоцентричності під час складання індивідуального реабілітаційного плану є обов’язковою умовою результативності реабілітації. Зміна коефіцієнта кореляції між показниками PCS і MCS із негативного помірної сили на позитивний слабкої сили свідчить про те, що реалізовані реабілітаційні плани, провідним принципом яких був пацієнтоцентричний підхід, відобразилися на складниках якості життя, змінюючи їх взаємовплив та взаємозалежність.