
Сучасні підходи до формування культури здоров’я студентів
Author(s) -
Halyna Kondratska,
Serhiy Samoilyk,
Vasyl Maksymiak
Publication year - 2020
Publication title -
fìzične vihovannâ, sport ì kulʹtura zdorovʼâ u sučasnomu suspìlʹstvì/fìzične vihovannâ, sport ì kulʹtura zdorov'â u sučasnomu suspìlʹstvì
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2410-2156
pISSN - 2220-7481
DOI - 10.29038/2220-7481-2020-03-03-09
Subject(s) - computer science
Актуальність теми дослідження. Доведено необхідність використання ефективних підходів до форму- вання культури здоров’я студентів – майбутніх фахівців із фізичної культури та спорту. Культура здоров’я – складова частина професійного зростання фахівців із фізичної культури й спорту. Шкільне середовище вимагає компетентного фахівця для формування здоров’язберігальної позиції кожного учня. Мета дослідження – розкрити необхідність використання ефективних підходів до формування культури здоров’я студентів, що призводить до формування компетентного фахівця для визначення здоров’язберігальної позиції кожного учня. Методи дослідження – вивчення, аналіз і систематизація літературних джерел й узагальнення передового педагогічного досвіду з метою окреслення важливості формування змісту навчальних дисциплін, а також крите- ріїв оцінювання компетентності студентів із навчальних дисциплін: «Основи здорового способу життя», «Нетрадиційні методи оздоровлення», «Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності», визначено необхідність пошуку дієвих підходів до формування культури здоров’я. Результати роботи. Запропоновано інформаційно-спонукальний, когнітивно-пізнавальний, дієво-оцінювальний підходи у формуванні рівня культури здоров’я студентів. Розкрито умови, за допомогою яких реалізується зміст навчальних програм і формується здоров’язберігальна компетентність студентів. Висновки. Означені підходи (інформаційно-спонукальний, когнітивно-пізнавальний, дієво-оцінювальний) набули пріоритетного значення в системі вищої освіти. Запро- поновані умови формують позитивну динаміку зростання рівня культури здоров’я студентів, різниця між початковим та кінцевим рівнями зросла на 52,9 % в експериментальних групах і на 22,36 % – у контрольних. Поряд із фаховими предметами студенти все більше обирають такі навчальні дисципліни, які уможливлюють формування знань щодо зростання рівня культури здоров’я, що мотивує до здорового способу життя та формує здоров’язберігальну компетентність.