Технологія індивідуалізації тренувального процесу багатоборців з легкої атлетики на етапі вищих досягнень у підготовчому періоді макроциклу

Актуальність. У зв’язку з відсутністю стандартних програм підготовки багатоборців з легкої атлетики на етапі вищих досягнень, фахівці надають пріоритетного значення індивідуальному підходу до побудови річного циклу. Разом з цим, розвиток даного напряму в тренувальному процесі десятиборців з легкої атлетики до останнього часу не отримав всебічного теоретико-методичного і практичного вирішення. В наукових працях  розкриті особливості побудови і структури тренувального процесу, запропоновані шляхи розвитку фізичної і удосконалення технічної підготовленості спортсменів різної кваліфікації. Але в значній мірі залишаються не вирішеними  проблеми підготовки багатоборців з легкої  атлетики  на етапі вищих досягнень. Це пов’язано із традиційними підходами до організації тренувального процесу, які побудовані на принципах постійно зростаючих тренувальних навантажень без належної уваги  відновлювальним процесам. Мета – розробити і використати алгоритм побудови індивідуальної тренувальної  програми десятиборців з легкої атлетики в підготовчому періоді макроциклу. Результати. Дослідження проведено на базі Вінницької СДЮСШОР з легкої атлетики. У дослідженні брали участь багатоборці (n=5) зі спортивною кваліфікацією майстра спорту України зі стажем підготовки від 8 до 10 років. Дослідження проведено протягом підготовчого періоду осіннього макроциклу (жовтень 2018 р. – січень 2019 р.). Використано розроблений нами алгоритм побудови індивідуальної тренувальної програми десятиборців з легкої атлетики, що включає наступну послідовність дій:  а) визначення вихідного рівня технічної, фізичної і функціональної підготовленості спортсмена досягнутого в процесі попереднього макроциклу; б) розробка індивідуального фонду тренувальних засобів на підготовчий період; в) цілеспрямований розподіл груп тренувальних засобів у тренувальних заняттях та мікроциклах загально-підготовчого і спеціально-підготовчого етапів з урахуванням індивідуальних потреб розвитку базових компонентів фізичної підготовки, технічних якостей та у виконанні змагальних дисциплін; г) визначення стратегії реалізації  програми спортивної підготовки для досягнення максимального тренувального ефекту; ґ) контроль ефективності виконання програми та визначення проблем, що підлягають подальшому вирішенню. В результаті використання алгоритму відбулось статистично значиме покращення показників швидкості, швидкісної витривалості, загальної витривалості, алактатної, лактатної, аеробної потужності та фізичної працездатності.