Вивчення факторів розвитку ускладнень після первинного тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом

Мета. Виявити кореляційні зв’язки між мікробною контамінацією і регенераторним потенціалом кісткової тканини та визначити їх взаємний вплив на розвиток ускладнень після первинного тотального ендопротезування (ТЕП) кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом (РА). Матеріали і методи. Результати мікробіологічних досліджень операційного матеріалу порівнювали з результатами клонування стовбурових стромальних клітин кісткового мозку. У дослідження було залучено 85 хворих з РА та ураженням кульшового суглоба ІІ стадії ІІІ фази  та ІІІ стадії за Скляренком. Проаналізовані дані проведених згідно з чинними методиками мікробіологічних досліджень 147 зразків операційного матеріалу хворих, яким виконали первинне ТЕП кульшового суглоба. Результати. Культури мікроорганізмів було виділено з операційного матеріалу 29,2% хворих з РА, яким виконали ТЕП кульшового суглоба. Серед виділених 59 штамів мікроорганізмів переважали стафілококи та корінеформні палички – відповідно у 54,2 та 22,2% зразків. У 5,1% виділених культур ідентифіковано Streptococcus spp., у 22,0%  – Corynebacterium spp., у 13,5% – неспороутворюючі анаероби, у 5,1% - грамнегативні мікроорганізми. Висновки. Проведеним комплексним дослідженням з вивчення впливу мікробної контамінації тканин оперованих кульшових суглобів на активність регенераторних процесів після ТЕП у хворих з РА встановлено пригнічення остеогенного потенціалу в середньому на 30,4%, або майже у 2 рази, що можна вважати одним із механізмів виникнення ймовірних ускладнень та вживати заходи щодо їх профілактики.