Особливості морфологічних змін в оцінці ефективностінеоад’ювантної таргетної терапії у хворих з локалізованимнирково–клітинним раком

Мета. Визначити особливості морфологічних змін під впливом неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ), проведеної хворим з локалізованим нирково-клітинним раком (НКР). Матеріали і методи. Вивчено дані 58 пацієнтів з локалізованим НКР, яким проведено два блоки неоад’ювантної ТТ з визначенням об’єктивної відповіді на лікування, подальшим оперативним втручанням та патоморфологічним дослідженням. Результати. Середній показник регресії пухлини (М ± SD) після проведення ТТ становив (20,5 ± 14,3)% (95% довірчий інтервал- ДІ 16 - 24,3). Оцінка регресії пухлини за шкалою RECIST 1.1: стабілізацію відмітили у 44 (75,9%) хворих; часткову регресію- у 14 (24,1%). Повної регресії чи прогресії процесу не спостерігали у жодного хворого. Середній показник регресії за навності 2-го ступеня градації за Фурманом становив (22,6 ± 14,4)% (95% ДІ 18,3 - 26,9); 3-го ступеняг радації за Фурманом - (17,1 ± 11,7)% (95% ДІ 7,3 - 26,9); 4-го ступеня градації за Фурманом - (3,8 ± 2,9)% (95% ДІ 1 - 8,5); оцінка за методом ANOVA: η2=0,13; power=0,72; p < 0,05. Середня частка некрозу пухлини під дією ТТ достовірно вище у хворих з частковою регресією. Кореляційної залежності тяжкості судинних змін та частки життєздатної пухлинної тканини від ступеня регресії НКР не виявлено. Висновки. Під впливом неоад’ювантної ТТ у хворих з локалізованим НКР відбулася регресія пухлини в середньому на (20,5 ± 14,3)%. Низький показник регресії НКР у хворих з 4-м ступенем гістопатологічної градації ядер за Фурманом - (3,8 ± 2,9)%, який свідчить про низьку ефективність ТТ (оцінка за методом ANOVA: η2 = 0,13; power = 0,72; p < 0,05), можна використовувати як прогностичний маркер відповіді.