Порівняльна характеристика якості життя хворих з місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози після проведення поліхіміотерапії в системному та внутрішьолімфатичному режимах

Мета. Порівняти показники комплексної оцінки якості життя (ЯЖ) пацієнток з несприятливими місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози (РМЗ) до та після проведення внутрішньовенної системної поліхіміотерапії (СПХТ) та селективної ендолімфатичної поліхіміотерапії (ЕЛПХТ) в неоад’ювантному режимі. Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі вибіркового аналізу карток 112 пацієнток з місцево-розповсюдженим (МР) РМЗ T4A-DN0-3M0, які отримували комплексну протипухлинну терапію на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету в 2000 - 2017 рр. та яким було запропоновано взяти участь в анкетуванні на різних етапах передопераційного лікування. До контрольної групи увійшли 65 (58%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким у неоад’ювантному режимі була проведена СПХТ; до досліджуваної - 47 (42%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс була проведена ЕЛПХТ. Результати. За інтегральними показниками ЯЖ та якості здоров’я (ЯЗ) між пацієнтками контрольної та досліджуваної груп не спостерігали статистично достовірної відмінності. Детальний аналіз показників симптоматичних шкал виявив відмінність між групами, яка не перевищувала критичної. За результатами проведено дослідження серед пацієнток, які отримували ЕЛПХТ у неоад’ювантному режимі. Суб’єктивні оцінки проведеного лікування в абсолютних цифрах мали кращі референтні значення без статистичної переваги. Висновки. Дослідження інтегративного показника ЯЖ та його дискретних елементів є ергономічним та економічним засобом евристичної оцінки стану здоров’я хворих з МР РМЗ для подальшої розробки більш раціональних та зручних способів вирішення нагальних питань сучасної онкології шляхом підвищення комплаєнсу та пошуку компромісу між лікарем та пацієнтом.