Прогностичне значення маркерів ендотеліальної дисфункції в діагностиці ступеня атеросклеротичного ураження коронарних судин у хворих із гострим інфарктом міокарда з коронарним стентуванням

Мета. Оцінити рівні інгібітора активатора плазміногену 1 типу (ІАП-1) та асиметричного діметіларгініну (АДМА) у хворих із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) в залежності від наявності або відсутності цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) та характеру ураження коронарних артерій (KА), а також їх прогностичне значення щодо ступеня атеросклеротичного ураження коронарних судин. Матеріали і методи. Обстежено 130 хворих, 44 (33,85%) жінки та 86 (66,15%) чоловіків. Усіх пацієнтів розподілено на дві групи: основну - 73 хворих із ГІМ і супутнім ЦД2, серед них 43 чоловіки і 30 жінок, середній вік яких становив (62,73 ± 1,39) року, та порівняльну - 57 хворих із ГІМ без ЦД2, серед них 43 чоловіки і 14 жінок, середній вік яких становив (63,98 ± 1,47) року. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб (10 чоловіків і 10 жінок, середній вік яких становив (60,85 ± 1,37) року). Усім хворим проводили коронарографію вінцевих судин серця у стандартних проекціях за допомогою ангіографа Siemens Axiom Artis. Вміст АДМА встановлювали імуноферментним методом, використовуючи комерційну систему тестування «Immunodiagnostik» компанії ADMA Xpress ELISA Kit (Австрія), ІАП-1 - також імуноферментним методом, використовуючи комерційну тест-систему виробництва фірми Technoclone PAI-1 ELISA Kit (Австрія). Результати. У хворих із ГІМ незалежно від того, мали вони ЦД2 чи не мали, рівні ІАП-1 та АДМА підвищені у порівнянні з контрольною групою (р < 0,05). У хворих з гемодинамічно значущим стенозом (ГЗC) KА (70% і більше) визначено підвищення рівнів ІАП-1 та АДМА як за наявності, так і за відсутності ЦД2 (р < 0,05).У хворих із ГІМ та дифузним ураженням (ДУ) KА як із супутнім ЦД2, так і без нього рівні ІАП-1 та АДМА були достовірно вище, ніж у хворих без ДУ KА (р < 0,05). Висновки. Порівняння площ під ROC-кривими показало, що більшу діагностичну цінність для прогнозування ДУ KА у хворих із ГІМ та супутнім ЦД2 має ІАП-1, ніж АДМА. Рівні ІАП-1 та АДМА доцільно визначати для прогнозування ГЗC KА та діагностики ДУ коронарного русла з тим, щоб проводити профілактику розвитку ускладнень ГІМ.