Ефективність місцевого застосування антимікробних засобів з програмованим вивільненням антисептика в рани пацієнтів з опіковою травмою

Мета. Вивчити динаміку вмісту клітинних елементів та ступінь мікробної колонізації (МК) опікових ран у гострому періоді опікової хвороби при застосуванні антимікробної композиції (АМК) з програмованим вивільненням декаметоксину (ДКМ). Матеріали і методи. Досліджували цитологічно (метод ранових відбитків), мікробіологічно (кількісна, якісна ідентифікація мікроорганізмів - МО) загоєння опікових ран ІІІ ступеня (3, 7, 14, 21-ша доба). У групі спостереження (n=32) застосовували засоби з програмованим пролонгованим вивільненням ДКМ; у групі порівняння (n=29) - повідон-йод. Результати. A. baumannii, P. aeruginosa найчастіше колонізували опікові рани. При застосуванні АМК встановлено зменшення МК ран (14-та доба - log 5,5 КУО/мл; 21-ша доба - log 2,4 КУО/мл), раннє (3, 7-ма доба) збільшення вмісту фагоцитуючих клітин (p < 0,001), маркерів регенерації (p < 0,05) та зменшення запального компонента з 14-ї доби. У групі порівняння визначали дегенеративний фагоцитоз на 7-му добу і пролонгацію запального компонента з 21-шої доби. Висновки. Застосування АМК з програмованим вивільненням ДКМ ефективно зменшує МК, сприяє прискоренню репарації ран.