
ВПЛИВ ДЕКОМПРЕСІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ НА ДИНАМІКУ ПРОЦЕСІВ ЖОВЧОУТВОРЕННЯ І ЖОВЧОВИДІЛЕННЯ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХОЛЕСТАЗУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ
Author(s) -
О. І. Dzyubanovskyi,
А. А. Гудыма
Publication year - 2017
Publication title -
klìnìčna hìrurgìâ/klìnìčna hìrurgìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2522-1396
pISSN - 0023-2130
DOI - 10.26779/2522-1396.2017.10.66
Subject(s) - medicine , traditional medicine
Мета. Дослідити вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на жовчоутворювальну і жовчовидільну функції печінки після експериментального холестазу різної тривалості.
Матеріали і методи. В експерименті на нелінійних білих щурах моделювали обтураційну жовтяницю і вивчали показники жовчоутворення і жовчовиділення.
Результати. Після холестазу протягом 3 діб і реканалізації спільної жовчної протоки (СЖП) відновлення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки відзначали через 5 діб; після 7 діб холестазу – через 7 діб; після 14 діб холестазу - пригнічення функціонального стану печінки в усі строки після реканалізації СЖП з тимчасовим покращенням через 9 діб.
Обговорення. Реканалізація СЖП супроводжується зменшенням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот і холестеролу, збільшенням літогенних властивостей жовчі та уповільненням її відтоку. Динаміка та інтенсивність виявлених порушень залежать від тривалості обтурації, максимальні – після 14 діб холестазу.
Висновок. Інтенсивність порушення функціонального стану печінки залежить від тривалості холестазу і прогресує від 3-ї до 14-ї доби холестазу.