ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ПЛАВАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ У МЕЖАХ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЯ У ХЕРСОНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Зважаючи на чіткі пріоритети, покладені в основу процесу фізичного виховання студентської молоді, обов’язковим є оволодіння нею системою прикладних умінь та навичок з плавання. Це зумовлює актуальність наукового вивчення ефективності теоретичних і методичних основ системи навчання плавання студентів у реальних умовах освітнього процесу закладів вищої освіти. Мета – з’ясувати ефективність системи навчання плавання студентів у Херсонському державному університеті за змінами показників плавальної підготовленості на різних індивідуально-мотиваційних рівнях занять. Матеріал і методи. Використано теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної інформації, педагогічне тестування та педагогічний експеримент, методи математико-статистичної обробки даних. До дослідження було залучено студентів 18−20 років (97 юнаків та 93 дівчини), які упродовж 2020−2021 навчального року обрали основним змістом заняття з плавання. Результати. Для студентів першого індивідуально-мотиваційного рівня основні здобутки пов’язані з подоланням суб’єктивних перешкод до навчання плавання та підвищенням об’єктивного показника тривалості занурення на 24,69 % для юнаків і на 20,06 % для дівчат; для другого рівня – з покращенням результатів контрольних вправ на 10,3−47,3 % серед юнаків і на 6,88−42,48 % серед дівчат та формуванням уміння самостійного плавання стилем кроль; для третього рівня – з покращенням кількісних показників контрольних вправ на 8,34−32,97 % від вихідного рівня серед юнаків і на 3,19−27,56 % серед дівчат, із покращенням якісних оцінок виконання техніки елементів плавання на 34,78−65,79 % серед юнаків та на 15,82−31,58 % серед дівчат, відповідно, та з формуванням уміння самостійного плавання ще одним стилем; для четвертого рівня – з покращенням результатів контрольних вправ на 4,06−32,09 % від вихідного рівня серед юнаків і на 2,36−47,83 % серед дівчат, із покращенням якісних оцінок виконання техніки елементів плавання на 3,65−28,93 % серед юнаків та на 6,92−15,57 % серед дівчат, відповідно. Висновки. Реалізація програм індивідуально-мотиваційних рівнів системи навчання плавання закладів вищої освіти вказала на достовірні позитивні зміни плавальної підготовленості (р ≤ 0,05−0,01) студентів.