ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЗАГОЛОВКІВ ЦИКЛУ ГУМОРИСТИЧНИХ ОПОВІДАНЬ М. БОНДА

У статті зроблено спробу проаналізувати характерні ознаки гуморис- тичного складника заголовків циклу М. Бонда «Пригоди ведмедика Падінгтона», визначити особливості відтворення комізму і причини його можливих втрат в українській та російській перекладних версіях, окрес- лити межу проникнення етноспецифічного гумору в тексти літератури для дітей. Вибір об’єкта дослідження зумовлений намаганням подолати протиріччя між наявністю розлогого літературного матеріалу (13 книг, 99 оповідань) та тривалим ігноруванням потенціалу тексту науковою спільнотою. Короткий огляд надбань з теорії заголовку (С. Кржижанов- ський, У. Еко, В. Кухаренко, А. Еткінд) дозволив визначити такі риси назв, як амбівалентність, полісемантичність, здатність акумулювати головний концепт художнього твору тими причинами, що значно усклад- нюють розкодування і ретрансляцію жарту. Лінгвістичний гумор завжди чинить опір перекладачеві, оскільки вимагає збереження не лише змісту, але і форми повідомлення, тому пошук найбільш прийнятних алгоритмів досягнення еквівалентності становить пріоритетне значення. Попри позірну прозорість сюжету, заголовки текстів М. Бонда поде- коли акумулюють цілий кластер соціокультурних уявлень, породже- них актуальними для Британії періоду 1950–1960-х років питаннями «інакшості». Концепт “trouble” є визначальним для циклу «Пригоди ведмедика Падінгтона». Відповідний концепт реалізується в низці назв (“A Bear in Hot Water”, “Sticky Time”, “Paddington in a Hole”) за посеред- ництва етноспецифічних алюзій та каламбурів; намагання відобразити ці нюанси виводить наратив М. Бонда на межу перекладності. Прагнення І. Бондаря-Терещенка до максимальної еквівалентності не завжди рів- нозначне прозорості англійського гумору для маленького читача; наро- щування експресії і додавання жарту А. Глебовською та К. Сиверце- вою спричиняє зміну тональності й наративного фокусу каламбурних утворень окремих заголовків. Відмінні продуктивні моделі відтворення гумору можуть бути результатом різних уявлень про специфіку дитя- чої книги. Питання як та якою мірою слід виводити у заголовок жарт, заснований на реаліях, залежатиме від вибору перекладачем стратегії «одомашнення» комічного чи збереження національного колориту.