ФУНКЦІЇ СКАЛЬДИЧНОГО КЕННІНҐУ У «МЛАДШЕЙ ЭДДЕ»

Статтю присвячено дослідженню функцій скальдичного кеннінґу у «Младшей Эдде». «Младшая Эдда» – підручник скальдичного мистецтва ХІІІ століття, укладений ісландським скальдом Сноррі Стурлусоном та перекладений радянським лінгвістом О.О. Смірницькою російською мовою в 1963 році. Автор підручника детально описує й ілюструє поетичну мову скальдів – поетів-співаків без музичного супроводу. Основним стилістичним засобом поетичної мови вважають кеннінґ. Природа кеннінґу гетерогенна й етнічно забарвлена, поєднує в собі два й більше поняття. Етимологія кеннінґу лишається відкритою. Передбачають логічний зв’язок із титулом наведеного вище підручника, назвою хутора Одді, де виховувався автор, та семантичний зв’язок із «поетикою», «поезією» або «бабусею», «прабабусею». Сюди додають також і метафору. Скальдичний кеннінґ походить від еддичного кеннінґа й означає «поетичне позначення», «заміна назви», «дво- або багаточленний замінювач іменника звичайного мовлення», «троп», «описовий поетичний зворот», «різновид метафори», «поетичний прийом», «складова частина ісландської поезії ХІІІ століття». Виокремлено три основні різновиди моделей скальдичних кеннінґів: 1) одно-, 2) дво- і 3) багатокомпонентні, визначено їхню семантику, що охоплює збірність, святість, число, рід занять (однокомпонентні моделі), узагальнення і множинність/ одиничність, інтимні стосунки, кревну спорідненість (двокомпонентні моделі), інтенсивність самостійного переміщення в повітрі, табуйованість одного з учасників невербального спілкування (багатокомпонентні моделі), розрізнено варіанти, а саме: відкеннінґи, саннкеннінґи й кеннінґи для затемнення смислу. Доведено, що вибирання певного скальдичного кеннінґа залежить від творчої уяви поета та прагматики поезії. Функції аналізованих кеннінґів розмаїті: від семіотичної, номінативної, будівельної, комунікативної, естетичної, інформативної, волютативної (вплив) до характерологічної, текстотвірної, світоглядної, образотворчої, трансформаційної, аксіологічної, функцій категоризації, прирощення смислу, накладання та затемнення інтерпретації образу.