
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНТОНОМАЗІЙ У РОМАНІ ТЕРРІ ПРАТЧЕТТА «КРАДІЙ ЧАСУ»
Author(s) -
М. В. Бережна,
Д. О. Грецька
Publication year - 2021
Publication title -
nova fìlologìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2414-1135
DOI - 10.26661/2414-1135-2021-83-4
Subject(s) - political science
Роботи Террі Пратчетта мають значну популярність у всьому світі протягом тривалого часу. Його твори екранізуються провідними стримінг платформами, мають радіоадаптації й театральні постановки, засновані на сюжеті комп’ютерні ігри. Відносно недавно їх почали перекладати українською мовою; одним із перших вийшов переклад міні циклів про Смерть із серії «Дискосвіт». Відповідно, і робіт, присвячених українському перекладу, наразі немає, що зумовлює актуальність роботи. У цілому творчість Т. Пратчетта досліджується досить давно, хоча в основному розвідки стосуються більше культурологічних і літературознавчих аспектів, ніж мовознавчих. У статті маємо на меті визначити особливості створення та перекладу імен власних на прикладі роману Террі Пратчетта Thief of Time. Методом наскрізної вибірки з роману загальним обсягом 357 сторінок і його перекладу українською мовою отримано 85 антономазій з відповідниками. У результаті дослідження встановлено, що більшість прикладів імен власних є алюзивними, що перегукується з висновками наявних робіт, які досліджували особливості авторського стилю й інтертекстуальність у роботах Террі Пратчетта. Решта прикладів належить до промовистих імен власних і неускладнених додатковим смислом антропонімів. Такі результати підтверджують гіпотезу, що у фентезійних творах постмодерністських авторів імена власні переважно є алюзивними та характеристичними. Серед прикладів виокремлюємо значну кількість міфонімів, що зумовлено сюжетом твору. Цікавим у досліджуваному романі є те, що міфологічні персонажі олюднюються автором, унаслідок чого отримують імена загальновживаного антропонімікону. Для перекладу імен власних українською мовою переважно використовуються калька та практична транскрипція, рідше – функціональна заміна й морфограматична модифікація. Варто також відзначити, що для перекладу багатокомпонентних імен власних перекладач, як правило, застосовує декілька перекладацьких трансформацій водночас.