СПЕЦИФІКА ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КАТЕГОРІЇ ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Статтю присвячено виявленню специфіки вербалізації категорії означеності/ неозначеності у сучасній німецькій мові. Установлено, що проблема вербалі- зації категорії означеності/неозначеності, якій присвячено певну кількість нау- кових розвідок, не є достатньо розробленою саме на матеріалі цієї мови, тому потребує подальшого вивчення. У сучасних лінгвістичних студіях категорію означеності/неозначеності трактують як міру обізнаності мовців з об’єктами мовлення або текстову категорію. Категорію означеності/неозначеності можна зарахувати до мовних універса- лій, оскільки вона притаманна майже всім мовам. Є мови, що мають формальні маркери її вербалізації, і такі, в яких вони відсутні. У німецькій мові категорія означеності неозначеності має граматично виражений характер. Засобами її вербалізації є артиклі (як означені, так і неозначені). Використання означених артиклів дозволяє конкретизувати об’єкт, про який ідеться, представити його як такий, що відомий співрозмовникові за ситуацією або контекстом. Звернення мовців або авторів творів до неозначених артиклів подає змальову- ваний об’єкт як такий, що вперше постає перед індивідом, є одним із низки подібних до нього. Семантична функція означеного та неозначеного артиклів полягає в здатності ідентифікувати об’єкт (вербалізація категорії означеності) або зарахувати його до класу однорідних (вербалізація категорії неозначеності). У результаті проведеного дослідження встановлено: окрім форм означеного артикля, категорія означеності у сучасній німецькій мові вербалізується вка- зівними займенниками, що є засобом конкретизації об’єктів, про які йдеться, часу виконання запланованої дії, нагадування про вже відому особу тощо. До засобів вербалізації категорії означеності також належать присвійні займен- ники, що вказують на належність об’єкта певній особі. Засобами вербалізації категорії неозначеності є форми неозначеного арти- кля та неозначені займенники, що обмежують обсяг поняття, вираженого іменником, даючи неточну вказівку на ознаки об’єктів. Великими можли- востями у плані вербалізації категорії неозначеності володіє неозначено- особовий займенник «man», що слугує для позначення невідомого суб’єкта або групи невідомих осіб.