КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ АРГУМЕНТАЦІЇ: НЕФОРМАЛЬНА ЛОГІКА VERSUS ФОРМАЛЬНА ДІАЛЕКТИКА

Актуальність теми дослідження. Дослідження оцінки аргументації є важливим для сучасної теорії аргументації з огляду на відсутність універсального підходу до розуміння критеріїв, які можуть слугувати орієнтиром оцінки.Постановка проблеми. Необхідно з’ясувати, які з запропонованих різними підходами критеріїв оцінки є більш універсальними та враховують специфіку функціонування аргументативних міркувань у реальному дискурсі.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над проблемою критеріїв оцінки аргументації працюють представники неформальної логіки, формальної діалектики, прагма-діалектики та риторичного підходу. Зокрема, Д. Аллен, Е. Блейр, П. Бонді, Д. Волтон, Ч. Ґемблін, Т. Гов’є, Р. Джонсон, К. Тіндейл, Д. Хічкок, Дж. Фрімен, Р. Пінто та ін.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Ключова роль неформальної моделі оцінки аргументації на сьогодні є загальновизнаною. Але причини, які зумовили такий її статус залишилися поза увагою науковців.Постановка завдання. Дослідження має на меті з’ясувати, чому саме неформальнa модель оцінки стала класичною для теорії аргументації.Виклад основного матеріалу. У статті здійснено компаративний аналіз досліджуваних моделей оцінки аргументації. З’ясовано, що розуміння суті аргументації є для них спільним.Виявлено, що критерії релевантності та прийнятності у різних формулюваннях представлені в обидвох моделях оцінки. Тоді як критерій достатності недостатньо експлікований у діалектичній моделі.Висновки. Критерії Ч. Ґембліна поступаються неформальним у прагматичному аспекті: зручність, універсальність та чіткість. Це поряд з історичним контекстом могло стати причиною того, що саме неформальні критерії стали ключовими для теорії аргументації