
АРГУМЕНТ ДЕРЕКА ПЕРЕБУМА ПРОТИ СВОБОДИ ВОЛІ
Author(s) -
Руслан Мироненко
Publication year - 2021
Publication title -
lûdinoznavčì studìï. serìâ fìlosofìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2522-4719
pISSN - 2522-4700
DOI - 10.24919/2522-4700.41.18
Subject(s) - materials science
Метою статті є аналіз одного з основних аргументів проти існування «свободи волі» Дерека Перебу- ма і проведення критичного аналізу його складових частин. Аргумент складається з чотирьох уявних ситуацій: від більш фантастичної до максимально наближеної до реальності. Методологія. Під час здійснення аналізу і викладу розглянутої проблеми методологічними засадами дослідження стали теорія аргументації, еристика, критичне мислення, герме- невтичний аналіз. Наукова новизна. Інтерес до досліджень «теорії свідомості» не затихає вже кілька десятиліть, і кож- ного разу піднімається хвиля обговорень, особливо щодо фено- мена «свободи волі», яка є одним з аспектів цього широкого напряму. Оскільки в нашому науковому співтоваристві ця про- блема досліджена недостатньо глибоко, я обрав цього автора і його аргумент з огляду на цікавий і нестандартний підхід до цієї тематики. Крім того, сам аргумент спрямований на один із найбільш поширених напрямів, а саме компатибілізм, який поєднує детермінізм і свободу волі. Д. Перебум захищає позицію жорсткого детермінізму. Висновки. Д. Перебум використовує метод «мисленнєвого експерименту», настільки ж популярного в аналітичній філософії, як і у «філософському зомбі» Девіда Чалмерса. У самому «експерименті» передбачено зміни однієї (рідше – кількох) властивості нашого світу, щоби можна було простежити зміни, які спричинить ця модифікація. Такий акт – це робота з можливими світами, і головним критерієм є досяжність цього зміненого світу зі світу нашого. Всі 4 випад- ки зводяться до маніпуляції, кожен з них апелює до інтуїції щодо того, наскільки людина (у прикладі – це доктор Плам) мораль- но відповідальна за свої вчинки в зв’язку із зовнішнім впливом. Всі 4 випадки підводять нас до іншого аргументу, який мож- на сформулювати таким чином: агент, який приймає рішення, може брати на себе відповідальність, якщо він володіє повним контролем над своїм минулим, і в якому немає явищ, які можуть непередбачуваним чином впливати на прийняття рішень.