ПОСТПРАВДА: СУТНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

У статті досліджується сутність понят- тя «постправда» та його місце в сучасному інформаційному просторі. Наголошено, що постправда стає ефективним методом досягнення особистих цілей в умовах комунікативної практики. Розглядаються основні підходи до визначення понят- тя «постправда» та розуміння специфіки цього феномена. Аналізуються можливі засоби боротьби з постправдою. Метою статті є здійснення критичного аналізу феномена постправ- ди в сучасному комунікативному просторі. Методологічні засади. Результати дослідження отримані за рахунок засто- сування таких методів: метод історіографічного аналізу для систематизації першоджерел та наукової літератури, які присвячені поняттю «постправда»; компаративний метод для зіставлення основних концепцій «постправди»; порівняльно- історичний метод при визначенні суспільно-історичних умов, що сприяли актуалізації уваги до феномена «постправди». Наукова новизна. Автор пропонує розглядати постправду як соціокультурну цінність, яка передбачає формування точки зору без ціннісної орієнтації на правдивість, об’єктивність, щирість; обґрунтовує винятково важливе значення розвит- ку індивідуальної навички критичного мислення та загальної соціальної відповідальності за ухилення від істини як ефективного засобу протидії циркуляції постправди. Висновки. Ефективність постправди в комунікативній практиці зумовле- на спрямованістю передусім на емоційний вплив. Поширенню постправди значно сприяє відсутність покарання за її поширен- ня. Втрата правдою статусу соціокультурної цінності є однією з найбільших небезпек для сучасних демократичних суспільств, оскільки місце правди займає постправда. Постправда стала ефективним засобом досягнення цілей, особливо в умовах пану- вання ЗМІ в XXI ст. Розвиток ефективної протидії постправді стає важливим завданням сучасних демократичних суспільств та наукової спільноти.