ВІДТВОРЕННЯ ПІД ЧАС ПЕРЕКЛАДУ ІНКОНГРУЕНТНОСТІ ЯК ЗАСОБУ СТВОРЕННЯ «ЧОРНОГО ГУМОРУ» В ЖАНРІ СТЕНДАП-КОМЕДІЇ (НА ПРИКЛАДІ МОНОЛОГІВ ДЖОРДЖА КАРЛІНА)

Статтю присвячено вивченню особливостей відтворення при перекладі інконгруентності як засобу створення «чорного гумору» в жанрі стендап-комедії на прикладі монологів Дж. Карліна. Актуальність теми дослідження полягає як у недостатньому вивченні комічного й інконгруентності як механізму його створення, так і в недостатній увазі науков- ців до творчості відомого американського сатирика Дж. Карліна, вплив якого на американське та навіть світове суспільство важко переоцінити. Метою статті є, таким чином, вивчення інконгруентності як механізму створення «чорного гумору» в жанрі англомовної стендап-ко- медії та засобів передачі інконгруентності під час перекладу. У ході дослідження визначено основні характеристики «чорного гумору» як виду комічного й описано інконгруентність як механізм створення комічного в «чорному гуморі»; на прикладі окремих фрагментів виступів Дж. Карліна простежено особливості створення інконгруентності та її передачу в україн- ських перекладах. У результаті виявлено, що «чорний гумор» хоч і вважається «жорстким» видом гумору, проте є соціальним і часто має на меті виправлення суспільства через сміх. Автори, що використовують у творчості «чорний гумор», удаються до таких форм психо- логічного захисту адресата, як катарсис і сублімація. Когнітивним механізмом створення комічного в «чорному гуморі» є інконгруентність – будь-який вид невідповідності нормі, яка провокує комічний ефект як результат реакції інтерпретатора на неочікувану невідповід- ність усталеним нормам комунікативної ситуації, включно з референтною, відображеною висловленням. Дж. Карлін у виступах вдається до різних типів інконгруентності – онто- логічної, логіко-поняттєвої, валоративної, що дає йому змогу йому через змалювання часто абсурдних ситуацій не лише смішити публіку, а й змушувати її замислюватися. При відтво- ренні монологів Дж. Карліна використовують широкий спектр перекладацьких трансформа- цій, однак найбільш суттєвими для передачі інконгруентності «чорного гумору» є лексико- семантичні трансформації та компенсація.