
РЕЧЕННЯ З ВІДПРИКМЕТНИКОВИМИ ПРИСЛІВНИКАМИ В РОМАНІ В. ДОМОНТОВИЧА «ДОКТОР СЕРАФІКУС»
Author(s) -
Оксана Федурко
Publication year - 2021
Publication title -
problemi gumanìtarnih nauk. serìâ fìlologìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2522-4565
pISSN - 2522-4557
DOI - 10.24919/2522-4565.2021.45.37
Subject(s) - materials science
У статті йдеться про семантико-синтаксичні особливості речень-висловлень із відприкметниковими прислівниками на -о (-е) як склад- ників текстової структури роману В. Домонтовича «Доктор Серафікус». Обґрунтовуючи її актуальність, автор виходить із думки, що аналіз мовних засобів кожного художнього твору становить основу пізнання мовомислення автора, його творчої своєрідності. У статті подано тлумачення поняття «семантико-синтаксична структура речення», показано, що просте з погляду формально-синтаксичної організації речення може бути семантично нееле- ментарним, тобто позначати дві і більше пропозиції – ментальні відповід- ники двох чи більше позамовних ситуацій. Визначено ролі, які можуть викону- вати прислівники на -о (-е) в конкретних висловленнях: а) самостійних, тобто первинних, предикатів, зокрема й у семантично елементарних реченнях; б) ускладнювачів/поширювачів не лише формально-синтаксичної, а й семан- тико-синтаксичної структури речення. Засвідчено, що аналізовані одиниці в реченнях другого різновиду – це вторинні предикати. У тексті роману виявлено обидва різновиди речень із відприкметнико- вими прислівниками на -о (-е): а) у яких ці одиниці функціонують як первинні предикати – самостійно або у складі словосполучень із семантично ослабленим дієслівним предикатом; б) у яких вони формують семантично неелементарні структури шляхом ускладнення або згортання ситуації/пропозиції. Установ- лено типи предикатних і суб’єктних синтаксем, із якими взаємодіють аналі- зовані прислівники в реченнях-висловленнях роману В. Домонтовича. Показано, що прислівники на -о (-е) як поширювачі/ускладнювачі семантико-синтаксич- ної структури засвідчені у реченнях як із динамічними, так і статальними предикатами, проте переважають одиниці першого типу. Серед них найчас тотнішими є речення з предикатами мовлення, інтелектуальної діяльності та сприйняття. Зроблено висновок про зумовленість таких структур жанро- вою своєрідністю твору – жанром інтелектуального роману.