z-logo
open-access-imgOpen Access
ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ПРОЦЕСІВ У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ, РУСЬКОМУ, ЖЕМАЙТІЙСЬКОМУ ТА КОРОЛІВСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ (1458 – 1509)
Author(s) -
Андрій ЦЕБЕНКО
Publication year - 2022
Publication title -
shìdnoêvropejsʹkij ìstoričnij vìsnik
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-2735
pISSN - 2519-058X
DOI - 10.24919/2519-058x.22.253747
Subject(s) - political science
Мета дослідження – аналіз державно-правових процесів, які вплинули на організаційний розвиток Православної Церкви у Великому князівстві Литовському, Руському, Жемайтійському та Короні королівства Польського і як наслідок – на трансформацію суспільства. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що комплексно проаналізовано державно-церковні відносини на українських землях у другій половині XV – початку XVI ст. для осмислення досвіду. Висновки. Ослаблена Київська митрополія в середині XV ст. стала об’єктом активних зацікавлень двох релігійних центрів – Риму і Москви. Релігійна політика литовських і польських правителів другої пол. XV – поч. XVI ст. визначалася тиском папського престолу на приєднання православних до Римської Церкви (у тому числі за посередництвом унії) та особистим ставленням того чи іншого володаря. Релігійна нетерпимість з боку католицької церковної і світської влади змушувала православне населення шукати захисту у правителів Князівства Московського. Київському митрополиту залишились у підпорядкуванні єпархії, які були розташовані на території двох держав: Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському. Важке становище Православної Церкви в католицькій державі, призначення королем на вищі церковні посади сумнівних людей, висували на порядок денний необхідність церковних реформ. Спробою Церкви, в особі митрополита Йосифа, соборно реагувати на трансформоване право патронату та пропонувати модель церковно-державних відносин стали ухвали Віленського собору. Вони відобразили боротьбу проти втручання світської влади у справи Київської митрополії. Ключові слова: Київська митрополія, Велике князівство Литовське, Королівство Польське, українські землі, унія, релігійна політика, державно-церковні відносини.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here