
РЕАКЦІЯ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ЗАПОРІЖЖЯ НА ПОЧАТОК ДОБИ ГЕТЬМАНАТУ (квітень–травень 1918 р.)
Author(s) -
Олександр ІГНАТУША,
Микола ФРОЛОВ
Publication year - 2021
Publication title -
shìdnoêvropejsʹkij ìstoričnij vìsnik
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-2735
pISSN - 2519-058X
DOI - 10.24919/2519-058x.21.246899
Subject(s) - political science
Мета роботи – показати реакцію громадсько-політичних сил Запорізького краю на події проголошення гетьманату Павла Скоропадського у квітні–травні 1918 р. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності, політичного плюралізму й комплексі загальнонаукових та спеціально-історичних методів, серед яких передусім – аналіз, синтез, історико-генетичний та історико-порівняльний методи. Наукова новизна. Вперше розгорнуто охарактеризовано спектр реакцій громадсько-політичних сил Запорізького краю на встановлення влади гетьмана П. Скоропадського в Україні. Реконструйовано хід подій, що супроводжували ці реакції, визначено їхній характер, виразників, соціальних носіїв та особливості суспільних ідей у сприйнятті гетьманату на цій території. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали з фонду Олександрівської міської думи та управи і унікальне джерело – позапартійну демократичну газету українських організацій “Січ” (Олександрівськ, 1918). Висновки. Стверджується, що зміст революційних подій на Запоріжжі у квітні-травні 1918 р. мав виразний національно-демократичний характер і відповідав реакції на сприйняття гетьманату громадськістю в інших регіонах України. Ліві сили соціалістичного та ліберального спрямування виступили з опозиційною критикою встановлення монархічного режиму, вбачаючи у ньому повернення до царських часів. Їхня реакція проявилася у демократичних формах: зібраннях, винесенні резолюцій, скликанні з’їздів, накресленні перспектив подальшої діяльності. Стримувальним фактором для розгортання більш активних дій була консервативна традиційність мислення, виразником якої виступало селянство, перейняте хліборобськими справами та невдоволене більшовицькими експериментами руйнації приватної власності на території краю у січні-березні 1918 р. Регіональної специфіки реакції суспільства на утвердження нової влади надавали також чинники етнічного багатоманіття та зрусифікованості регіону.