
ВІД ДАВНІХ ЧАСІВ ДО РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ: ІСТОРІЯ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У РЕЦЕПЦІЇ ЧАСОПИСУ “KWARTALNIK HISTORYCZNY” (1887–1939)
Author(s) -
Лідія Лазурко,
Петро Васильович Діхтієвський
Publication year - 2021
Publication title -
shìdnoêvropejsʹkij ìstoričnij vìsnik
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-2735
pISSN - 2519-058X
DOI - 10.24919/2519-058x.19.233832
Subject(s) - political science , art , philosophy
Мета дослідження – розкрити як на сторінках часопису “Kwartalnik Historyczny” відобразився процес дослідження проблем, пов’язаних із походженням, становленням й розвитком польської держави від найдавніших часів до Речі Посполитої. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у представленні обговорення на сторінках часопису “Kwartalnik Historyczny” питань з історії польської держави: зародження, утворення та її політико-правового функціонування. Останнє має особливе значення у контексті спроб створення на початку XX ст. синтези історії Польщі, до чого долучилися найперше історики держави і права. Висновки. Як бачимо, на сторінках часопису у численних дослідженнях, критичних та джерельних матеріалах знайшло висвітлення чимало питань з історії Польщі від найдавніших часів до Речі Посполитої. Найчисленнішою групою матеріалів, присвячених згаданій епосі, були критичні огляди та студії з політичної історії, у студіюванні якої вчені апелювали до часів створення держави та її найбільшої могутності. Автори часопису торкалися дуже широкого діапазону тем: від ґенези назви давньої держави, з’ясування історичності персон князів-засновників та будівничих держави до питань впливу географічних чинників на особливості її розбудови. Відновлення польської державності у 1918 р. нав’язувало тодішнім дослідниками проведення паралелей: по-перше, з сюжетами створення Давньої Польщі, а по друге – з часами найбільшої економічної та політичної її могутності у XVI – початку XVII ст., інспіруючи до роздумів про вироблення моделей найбільш оптимального функціонування II Речі Посполитої.