АНТИРЕЛІГІЙНА ДІЯЛЬНСТЬ СПІЛКИ БЕЗВІРНИКІВ В УКРАЇНІ (1927–1930 рр.)

Мета дослідження – дослідити участь Спілки безвірників у реалізації атеїстичної політики більшовицького режиму шляхом організації антирелігійних заходів та залучення до участі у них різних категорій українського суспільства протягом 1927–1930 рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у спробі поглиблення характеристики антирелігійної діяльності Спілки безвірників України протягом перших років її існування. Висновки. Спілка безвірників була створена більшовиками з метою викорінення у багатонаціонального населення України релігійного світогляду. Важливим напрямом її роботи була пропагандистська діяльність. Проте антирелігійна пропаганда спілки не була регулярною, їй бракувало систематичності. Безкомпромісна риторика Спілки безвірників наштовхувалася на нерозуміння значної частини населення та викликала зворотну реакцію, що полягала у відстоюванні релігійних переконань. Та все ж, необхідно визнати, що здобутки в антирелігійній роботі безвірницької організації дійсно були, проте передбачених її натхненниками результатів ця кампанія не досягла, оскільки трансформувати світогляд населення радянської України на суцільно атеїстичний, а саме такою була кінцева її мета, більшовики так і не спромоглися.