ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОТИСТОЯННЯ CИЛ ПОЛЬСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ПІДПІЛЛЯ У РОКИ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ: ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАКТУВАННЯ ПОДІЙ У ПОЛЬЩІ

Анотація. Мета дослідження – висвітлити, як різні інтерпретації найактуальніших питань теми репрезентовані в історіографії предмета дослідження у Польщі. Методологія дослідження базується на застосуванні методів порівняльного і критичного аналізу, а також принципу наукової об’єктивності у процесі вивчиенн головних праць, опублікованих із вказаної теми. Наукова новизна статті – критичний аналіз причин, ходу і наслідків конфліктів між польськими і українськими підпільними силами в історіографії у Польщі в останні десятиліття. Висновки: У процесі аналізу праць з історії міжетнічних конфліктів можна прослідкувати виразну тенденцію: схильність нав’язати сприймання цих конфліктів виключно зі сприймання його учасниками з очевидною метою отримати емпатію до “своїх” жертв із замовчуванням “чужих жертв” цих конфронтацій. Типовим прикладом поширення таких тенденцій може бути стан вивчення дослідниками у Польщі проблеми протистоянь між польською Армією Крайовою (AK) з одного боку і Організацією Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери (ОУН-Б) й Українською Повстанчою Армією (УПА) з другого у 1943–1944 роках. У цій країні актуальною залишається потреба критично-наукового дослідження причин, форм і наслідків цього протистояння. Головну увагу у дослідженні цієї проблематики у Польщі присвячено висвітленню втрат польського цивільного населення в ході протистояння. Водночас багато інших  важлививх питань для розуміння передумов, характеру й розвитку цього протистоянння потребують подальшого вивчення (з’ясування кількості українських жертв протистояння збройних формувань АК і УПА, порівняльний аналіз форм та методів злочинів, скоєних їх вояками проти цивільного населення, спроби зупинити протистояння шляхом ведення переговорів між представниками українського та польського підпілля, вплив нацистської Німеччини та Радянського Союзу на погіршення українсько-польських відносин тощо). З’ясування причин конфліктів, політичної відповідальності за їх наслідки, втручання “третіх сил” та кількості загиблих має особливе значення для розуміння комплексу проблем конфронтації між АК і УПА у майбутніх наукових дослідженнях, що повинні бути вільними від однобічних національних упередженостей.