TO THE ISSUE OF DERIVATIVE RELATIONS BETWEEN A LEXEME AND A PHRASAL LEXEME IN FRENCH LANGUAGE

У статті розглянуто деривативні відносини лексеми і фразеолекси, на основіяких утворюється самостійна лексична одиниця з новим значенням. Підкреслено, що, зазвичай, новий зміст, що випливає з фразеологізму, маючи в своїй основіпредметно-чуттєве відображення первинного десигнату в свідомості людини,має подібну природу. Це надає «її» фразеолексі символічний характер і перетворює у фразеосимвол. Дуже часто символ, як і образ, зароджується в слові щедо того, як воно отримує нове значення на основі цього символу. Це пов’язано зіздатністю людини створювати символи з навколишнього середовища, наділятиречі, явища, події новими рисами і властивостями.Зазначено, що формування нового змісту у фразеолексі є процесом.Цей процес проходить чотири етапи: 1) розчинення фразеолекси у фразеологізмі; 2) утворення загального асоціативного значення в одній і тій жефразеолексі кількох фразеологізмів; 3) формування символічних значень; 4)утворення фразеосимволу. На першому етапі утворення символічного значення у фразеолексі відбувається її розчинення у фразеологізмі, що свідчитьпро смислову неподільність фразеологізму. На другому етапі семантичногоприрощення у фразеолексі низки фразеологізмів утворюються асоціативнізначення.З’ясовано, що наявність в фразеотематичних полях фразеолекс з символічним значенням, незважаючи на їх нечисленність, дозволяє зробити висновок профункціональне навантаження фразеолекси при утворенні в ній одного з аспектівзначення. Оказіональне вживання окремими авторами таких лексем, як mur, clefта ін., утворених від фразеологізмів, з часом стає загальновживаним, висловлюючи нові смислові відтінки і засвідчуючи, що фразеологія сучасної французькоїмови є джерелом збагачення її словникового складу.