ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ О. КИРИЛА СЕЛЕЦЬКОГО В КОНТЕКСТІ ДУХОВНО-ПРОСВІТНИЦЬКИХ ТА ЕСТЕТИЧНИХ ПОШУКІВ І МОВНО-МЕНТАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Статтю присвячено мовотворчості  Кирила Селецького – священника української греко католицької церкви, письменника, громадського діяча, просвітника. Зазначено, що  його художні твори   слугують  ілюстрацією для розуміння складного й   суперечливого процесу становлення української літературної мови в Галичині та органічної взаємодії живої мовної стихії і церковнослов’яні на всіх рівнях.  Наголошено, що в художніх дискурсах К. Селецького церковнослов’янська мова   стає вагомою   стилетвірною категорією й  органічно вплітається в   говіркову текстову  канву.  Більшість художніх текстів у  своїй основі залишаються українськими й не створюють жодних бар’єрів у процесі рецепції, позаяк зберігають чітко артикульовану українськомовну основу. Автор статті доходить висновку, що церковнослов’янська мова-стиль відігравала в процесі становлення сучасної української літературної мови особливу роль – роль її духовного варіанта.