КУЛЬТУРНІ СЕНСИ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

У статті розглянуто питання культурних сенсів економічних систем. З’ясовано основні складові економічних систем. Виявлено, що культура як складова людської природи є аксіологічним континуумом екзистенціальних сенсів людського буття, що забезпечує інтегральну ідентичність на рівні свідомості (релігійна культура, національна культура тощо) та систематизацію поведінкових патернів у соціальних інституціях (економічна культура, політична культура, утилітарна культура тощо). Культура невіддільна від буття, бо вона власне ним і є як його причинність і його факт. Культура починається як особливий імпульс свідомості, усвідомлення парадоксу доцільності людського існування, де життя постає абсурдом перед лицем смерті, а сама смерть – абсурдом перед лицем свідомості, котра несе інтуїцію вічності. Тому скрізь і завжди культура виступає формою відповіді на виклик смерті як досвід осягнутої міри знятої суперечності між буттям і небуттям на користь утвердженого буття через опанування вогню, винайдення колеса, знарядь праці і поділу праці, приручення тварин, будівництва жила, зміну ландшафту і, врешті-решт, пізнання і зміну людиною самої себе.